«Нас просто обдурили!» Сумчанин розповів литовському виданню про трудове рабство в Європі

Сумчанин Юрій М. на сторінках литовської газети «Vakarų ekspresas» у статті «Ukrainiečiai skundžiasi išnaudojimu»  («Українці скаржаться на експлуатацію») розповів  про нелюдські умови праці гастарбайтерів у Європі –  роботу без вихідних по 10 годин на добу  за мізерні гроші, невиконані обіцянки роботодавця і чи можна відстояти свої права у литовському суді.

Юрія та інших  його співвітчизників на початку цього року найняла зареєстрована у Литві компанія  «Четверта сонячна електростанція», згодом перейменована в «Ukrenta». Про причини, які спонукали його до цього,  Юрій М.  розповідає так: «В Україні дуже низька заробітня плата, тому коли знайомий, Сергій Веселянський,  порадив їхати на заробітки до Литви, де обіцяли платити 500 євро на місяць плюс оплатити витрати на дорогу і добові, я погодився».

Юрій підписав трудовий договір про роботу за кордоном і невдозі вирушив до Ісландії. «Нам пообіцяли платити 8 євро за годину, – говорить він. –  Коли вирушили до  Ісландії, нам видали 200 євро і сказали, щоб ми не чекали на зарплату протягом півтора  місяці. Потім з нами розрахуються. Пройшов місяць, другий, а платити ніхто не збирався. Між тим, у нас скінчилися запаси продовольства. Тих грошей, що залишилися, не вистачало навіть на хліб, а буханка хлібу коштує в Ісландії 4 євро.  Тоді дали ще 200 євро, згодом ще 500. Але це не ті гроші, за які ми погодилися працювати. Після цього нас відправили пна роботи   до Франції у Ніццу, а потім повернули до Литви. Ми думали, що одного дня з нами повністю розрахуються, а те, що відбувається,  це просто якесь непорозуміння.  Та згодом зрозуміли, що нас просто обдурили і  привласнили  зароблені нами  гроші».

Роботодавець Михайло Литвиненко, до речі,  родом з України, вважає, що за його розрахунками, він винен Юрію та  його товаришам тільки по 200 євро кожному, бо оплачував їхні подорожі. Хоча обіцяв, що добові і квитки – це не їхня турбота. «Литвиненко потім  представив також  підписаний, нібито,  мною документ про те, що я отримав від нього зарплату –  1254 евро, –  розповідає Юрій. – Але я нічого не отримував і мій підпис був підроблений.  Врешті-решт, Литвиненко  заявив, що я ще й винен йому 1613 євро за робочу форму, проїзд, харчування і житло у Франції.  Виходить, що усі ці місяці я нічого не робив, нічого не заробив, ще й винен гроші. Не знаю, плакати тут, чи сміятися, бо ситуація доведена до повного абсурду».

За словами Юрія М.,  роботодавець заборгував йому  близько 4 тисяч євро. Литовська Державна інспекція праці, до якої він звернувся, пише «Vakarų ekspresas»,   провела розслідування і зобов’язала компанію «Ukrenta» виплатити Юрію і його товаришам понад 3 тисячі євро кожному. Це майже та сума, яку вони самі вирахували, із розбіжністю у 10 євро. Зокрема, конкретно Юрію М.  – 3 тисячі 352 євро, а також  791 євро за затримку виплати зарплати.

«Але пан  Литвиненко не поспішає нам ці гроші повертати, – коментує цю інформацію Юрій М. –  Наскільки я знаю, він звернувся до Інспекціі праці, щоб знову розслідувати всі обставини справи, а також подав апеляцію до Клайпедського районного суду. Коротше кажучи, гальмує процес виконання рішення Інспекції  тому,  що розуміє, що у нас немає грошей на те, щоб  сидіти у Клайпеді і чекати, чим усе скінчиться. Сподівається, що ми кинемо усе і повернемося додому, адже людина з України не може сидіти і чекати місяцями, коли литовський суд прийме рішення. Ті, хто витратив гроші,  які у нього були, вже повернулися в Україну ні з чим, я ж буду битися далі. Після новорічних свят повернуся у Клайпеду, щоб бути присутнім на суді. Зрозумійте, у мене вкрали не тільки гроші. У мене вкрали час, який я міг присвятити своїй родині, своїм трьом донькам.

Рік тому чув розповідь про те, що в Литві аналогічним чином «кинули» 12 українців.  Їм була обіцяна зарплата у 1000 євро, але вони отримали всього по 300 і  тільки зараз повернулися додому. Не думав, що сам опинюся у подібній ситуації. Мабуть, доведеться таки звикати до маленьких зарплат в Україні, бо тут у Євросоюзі правди і своїх прав, відчуваю,  не добитися.

Тим сумчанам, які покладають свої надії на заробітки в Європі, я б порадив десять разів подумати, перше ніж вирушати в дорогу і укладати якісь договори. Принаймні, якщо вас агітують їхати до Литви. Про те вже, як ставляться литовці до приїжджих українців, я дипломатично промовчу».

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.