Хто є хто на найближчих виборах в Україні. Частина друга: «Народний контроль» Дмитра Добродомова

250 тисяч гривень за півтора року зібрала партія, яка хоче потрапити в парламент. Попри це на регіональному ТБ – масові ефіри “Народного контролю”. Лише ТРК «Львів» за останні три роки отримала від політичної партії «ГО «Народний контроль» та фірми, пов’язаної з партією, 800 тисяч гривень. Виробництво програм доволі затратне і може коштувати до 6 мільйонів. Хто і навіщо третій рік поспіль розкручує новий політичний бренд?

Продовження. Початок: Хто є хто на найближчих виборах. Частина перша: Партія (для) влади: Блок Петра Порошенка

Лідер «Народного контролю», нардеп Дмитро Добродомов припускає, що об’єднається на виборах з Юлією Тимошенко та іншими союзниками з «демократичної опозиції» . Проте станом на зараз він не виключає і своєї участі в президентських виборах.

«Безперечно, це має вирішити з’їзд, – говорить він. –  Чи я маю таке внутрішнє переконання (балотуватися в президенти – ЧЕСНО)? Маю. Але все-таки є прихильником того, що в тих обставинах, які склалися, об’єднана демократична опозиція – це «Батьківщина», «Громадянська позиція», «Рух нових сил», «Самопоміч», «Свобода», «Демальянс» і ми – повинна мати об’єднаного кандидата».

Справжньою опозицією “Народний контроль” вважає і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко:  «Я можу, хоч ми конкуренти, сказати, що вважаю справжньою опозицією Анатолія Гриценка, який очолює «Громадянську позицію», «Рух нових сил» Міхеіла Саакашвілі, Дмитра Добродомова, який очолює «Народний контроль».  Однак питання об’єднання для Тимошенко не актуальне.

Основні витрати партії здійснюються через ГО та ТзОВ

Партійний сайт рекламує телепрограму “Народний контроль”.  У цих програмах майже завжди є коментарі депутатів від «Народного контролю». При цьому програма послуговується партійною символікою, яка використовувалася на виборах. Однак у фінзвіті немає інформації про витрати на програму.

Валерій Веремчук, керівник Львівського міського осередку партії «Народний контроль», лідер фракції у Львівській міській раді:

«Програма «Народний контроль», яка виходить на одному зі львівських ТРК – це продукція ТОВ «Українська майстерня телебачення». Програма не має рекламного змісту і не є агітмайданчиком нашої політичної сили. Це об’єктивні журналістські розслідування з дотриманням відповідних стандартів про зловживання чиновників, комунальників, про те, як використовуються бюджетні кошти».
Партії в Україні часто використовують однойменні громадські організації, щоб здійснювати непрямий підкуп виборців, утримувати свої ЗМІ тощо.

Отар Довженко,  журналіст:  “Добродомов іще перед виборами 2014 року вивів «Народний контроль»  із каналу ЗІК, яким раніше керував, і редакція стала фактично його виборчим штабом. Чимало людей не розуміли, що працюють в агіткоманді, до самого кінця. Не знаю, чи розуміють зараз, але очевидно, що нічого спільного з журналістикою це не має, – це піар-продукт команди Добродомова. Тепер він пташка вищого польоту, ніж якісь там регіональні канали: його дуже часто запрошують до студії «Інтера»  та інших центральних каналів для озвучення потрібних меседжів. Як Добродомов використовував медіаресурс, яким розпоряджався і керував, для власної політичної кар’єри, я писав ще шість років тому».

Андрій Сайчук, генеральний продюсер суспільно-політичного мовлення НСТ: «За останні місяці ми зняли з ефіру велику кількість програм через їх невідповідність місії та цінностям Суспільного мовлення, редакційним засадам нашої діяльності. У подальшому виробництво нових проектів буде можливим лише після успішного проходження процедури захисту на внутрішньому пітчингу. Що стосується програми “Народний контроль”, яка позиціонувалася як програма журналістських розслідувань, то ми відмовилися від її показу ще й з огляду на те, що вона транслювалася окремими філіями на платній основі. Це суперечить нашій внутрішній політиці».

Дмитро Добродомов заперечує зв’язок програми і партії, а з запитаннями про вартість виробництва радить звернутися до керівника ГО Андрія Мисика (Добродомов є також і співзасновником цієї ГО):

Дмитро Добродомов нардеп, лідер партії «Народний контроль»: «Партія називається «Громадський рух  «Народний контроль». Програма називається «Народний контроль». Я вам нагадую. У 1989 році, коли мені було 17 років, у мене по сусідству з домом була «Всеукраїнська організація «Народний контроль». Нам до неї теж претензії виставляти?»

За словами Добродомова, у містах, де «Народний контроль» має фракції, ГО реалізовує антикорупційний план (саме з цим планом партія та Добродомов ішли на вибори у 2015 році, тож ГО реалізовує саме його). Нардеп твердить, що програму втілюють активісти, бо їм довіряють: «Якщо це буде робити політична партія, це не буде викликати довіри, зрозуміло».

Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи»  імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, громадські й волонтерські організації є єдиними соцінституціями з позитивним балансом довіри (+4% та +37% відповідно), тоді як баланс довіри до партій від’ємний і становить -70%. По суті, у Добродомова для просування партії використовують довіру до громадського сектору.

Керівник ГО «Народний контроль»  та член політради партії Андрій Мисик стверджує: через те, що партія перебуває в жорсткій опозиції, імена донорів ГО не називатиме. «Ви хочете почути, звідки в нас гроші. Я не думаю, що це є хороша ідея. Ми ж не будемо приховувати, що так, засновники партії і засновники громадської організації – це є одні особи. Партія перебуває в жорсткій опозиції до влади. Тобто ви хочете, щоб я сьогодні назвав наших спонсорів, щоб у них завтра були перевірки, у них завтра були проблеми і так далі. Я вам відповідаю: я не буду цього робити».

Також Андрій Мисик каже, що виробництво телепрограми коштує 100-120 тисяч гривень на місяць: «Яка це сума, я не можу вам сказати. Можливо, це 100 тисяч, можливо 120 тисяч на місяць»

Ми згрупували низку фактів, які свідчать про те, що ГО і приватна фірма діють в інтересах партії. Це означає, що витрати на виробництво програми має бути вказано у фінансовому звіті партії як спонсорські внески:

засновниками й керівниками партії, ГО та приватної компанії є одні й ті ж люди;

партія, ГО та приватна компанія використовують у своїх продуктах однаковий логотип;

депутати та партійці коментують більшість випусків телепрограми.

Наприклад, у Львові з 18-ти програм у 14 коментують депутати «Народного контролю». У низці випадків у програмі є коментарі одразу від двох-трьох партійців, включно з самим Добродомовим. Ще показовіша ситуація в Луцьку.
В областях, де немає своїх депутатів, тенденція брати коментарі у «своїх»  теж зберігається. Наприклад, у Херсоні найчастіше програму коментує Валерій Гурківський, голова міської парторганізації. Коментарі Гурківського присутні у 16-ти з 29 випусків програми. Здебільшого коментар голови херсонської парторганізації вмонтовували наприкінці сюжетів
У липні 2016 року на партійному сайті опубліковано статтю зі звітом про перший рік діяльності політичної партії. Тут вихід телепрограм подається саме як звіт про діяльність партії. Остаточно прояснив ситуацію дзвінок за оголошенням про роботу журналіста, розміщеного на сайті work.ua.

Представившись журналістом із Черкас, ми запитали, чи ця вакансія є роботою саме на партію (не громадську організацію) «Народний контроль», й у відповідь почули:  «Так, ви правильно зрозуміли. Наш проект у Черкасах зараз уже закритий. Це буде київський проект, аналогічний. Все ви правильно зрозуміли»

Скільки це коштує?

Згідно із відповіддю на інформаційний запит, головним замовником телепрограми у Луцьку була ТзОВ «Українська майстерня телебачення», керівником якої є Андрій Кісера, член політради «Народного контролю». Одну з програм замовляв місцевий осередок партії (витрати у фінзвіті не вказані).

У Львові ще з початку 2015 року за трансляцію контенту відповідає ГО. Із 2016 року замовником є «Українська майстерня телебачення».

Левову частку витрат, близько 500 тисяч гривень, здійснили ще у 2015 році. Тоді контент дещо відрізнявся від того, який виходив у 2017 році. Транслювалися кількахвилинні відео з типовою структурою – вступ із описом проблеми – коментар людей, маркованих активістами та координаторами «Народного контролю» – вирішення проблеми.

За «збігом»  обставин, проблеми містян бралися вирішувати кандидати із виборчих списків партії. Уже після виборів у них розповідали про здобутки обраних депутатів. Тож в інтересах партії ГО діяла ще з 2015 року.

За підрахунками ЧЕСНО, на трансляцію телепрограми «Народний контроль»  у 8 обласних центрах було витрачено близько мільйона гривень (нам вдалося виявити, принаймні, 204 різні програми, трансльовані на місцевому телебаченні в цих містах). Це лише витрати на трансляцію продукту.

Також можемо приблизно вирахувати витрати на зарплатню журналістів.
За основу візьмемо резюме, розміщене в Черкасах із зарплатнею в 4 тисячі гривень. Резюме датовано квітнем 2016 року. Про кількість журналістів дізнаємося зі статті на партійному сайті – їх станом на 2016 рік було 45.

На зарплатню такої кількості журналістів лише за один рік мало піти 2 мільйона 160 тисяч гривень. Однак ідеться про витрати за два, а то і за три роки.

Стосовно місць роботи, то самі ж журналісти засвітили їх у своїх програмах – це приймальні Дмитра Добродомова. Хоча Добродомов є мажоритарником зі Львова, він має 17 громадських приймалень по всій країні – від Луцька до Лисичанська. У Житомирі громадська приймальня і партофіс розташовані в одному приміщенні, про що свідчить вивіска на будинку. У фінансовому звіті цей офіс не фігурує.

У Львові приймальня та партофіс розташовані за різними адресами. Однак, партофіс у фінансовому звіті все одно не фігурує. Зараз він розташований на вул. Марії Конопницької, 15/7, а у 2015–2016 роках він був на вул. Соломії Крушельницької, 3.

Лідер партії «Народний контроль», нардеп  Дмитро Добродомов дивується, чому партія повинна звітувати про офіси: «Органами місцевого самоврядування мені надані у межах моїх мажоритарних повноважень у Львові, безперечно… Чому вас дивує, що в керівника партії, де є партійні осередки, є приймальні, як партійні?… У чому проблема? Є задекларовані ті офіси, де витрачаються гроші (лише офіс у Тернополі – ЧЕСНО

Парадокс у тому, що Добродомов є співініціатором ухвалення закону “Про запобігання політичній корупції”. Згідно з законом, партія має декларувати офіси, навіть якщо користується ними на безоплатній основі, чи якщо їх оренду оплачує третя сторона. Очевидно, що ГО та приватна фірма витрачають в інтересах партії значні кошти. За попередніми підрахунками, поза партійним звітом пройшло принаймні 5-6 мільйонів гривень за останні кілька років.

Поза тим, за рамками цієї статті залишилися дані про витрати на юристів, газети, просування в соцмережах, марковану рекламу в інтернет-ЗМІ. Витрати на все це також поза фінзвітом.

Дмитро Добродомов: «Я розберуся з юристом з цього питання, якщо таке є. У цьому я не впевнений. Якщо, не дай Бог, ми в чомусь не праві, ми негайно це виправимо. Хоча я в цьому дуже сильно сумніваюся».

Звідки гроші?

За даними ЗМІ, на момент створення «Народний контроль»  курував заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук, а фінансове підживлення партії надавав Ігор Кривецький (ВО «Свобода»). Протистояння меру Львова Андрію Садовому було їхнім спільним інтересом, хоча Добродомов категорично спростовує зв’язок з Кривецьким.

У 2015 році Дмитро Добродомов заявляв:«Я вже не перший раз чую цю плітку, але наполягаю на тому, що це саме плітка, яка не має нічого спільного з реальністю». Натомість, Добродомов називає Ковальчука своїм «другом», з яким вони «часто спілкуються».

2015 році програму «Народний контроль»  транслювали на «5 каналі», який належить Петру Порошенку Існують певні опосередковані аргументи на користь зв’язку Добродомова з АП. Окрім цього, саме БПП підтримав Добродомова на виборах 2014 року, і він у подальшому увійшов до президентської фракції.

Згодом нардеп вийшов із фракції, але акцентував, що залишається в коаліції. При цьому за останні кілька років обставини могли суттєво змінитися. Риторика Добродомова, очевидно, спрямована на критику влади та дій президента.

Медіа певною мірою пов’язують Добродомова з Кривецьким. Кілька місяців тому члени політради «Народного контролю»  Андрій Мисик та Андрій Кісера викупили львівський телеканал НТА, що, за даними ЗМІ, був підконтрольним Ігорю Кривецькому. При цьому «свободівці»  далі залишаються частими гостями ефірів НТА.

Як би там не було, всі питання щодо фінансування мали би прояснити в самій партії. Логічно, що приховування донорів розходиться з антикорупційною програмою партії та з риторикою її лідера.

Офіційно – одна з найбідніших діяльних партій

З початку 2016 до 30 вересня 2017 року партія отримала лише 250 тисяч гривень внесків. Головний донор партії – тернополянка Олена Абакумова, дружина Володимира Бліхара, голови фракції «Народного контролю»  в Тернопільській міській раді.

Суттєві суми партії переказали ті, хто від неї балотувався. Серед них – Тетяна Лишневецьта Валерій Альтгауз. Обоє балотувалися на довиборах у парламент у липні 2016 року (Лишневець – 23 округАльтгауз – 183 округ). Така ж ситуація з кандидатом на посаду мера Кривого Рогу Ігорем Левицьким. Усі фінансували партію лише на виборах.

Серед донорів виокремлюється ще одна група людей – Катерина Удодік, Сергій Вакулюк, Ольга Кушнірук та Ганна Войтович. Вони переказували кошти в один і той самий день – 10 лютого 2017 року. Сукупно 33 тис. 800 гривень. Цього ж дня всю суму витратили на оплату послуг аудитора. Інформації про зазначених донорів знайти не вдалося. Сайт «Народного контролю»  про них теж не згадує.

Дмитро Добродомов не захотів говорити про конкретних донорів партії, але розповів, скільки коштів потрібно для її діяльності: «Я не можу оперувати точними цифрами, так. Якщо ми говоримо про всі осередки і про все решта, це максимум 80 тисяч гривень на місяць».

Отже, за версією керівника партії, на утримання партструктури за останні два роки мали б витратити майже 2 мільйона гривень, однак у звіті – 250 тисяч.

У цілому, майже половина надходжень партії – це внески від кандидатів, які оплачують свої ж виборчі кампанії. Офіційно ні Дмитро Добродомов, ні члени політради партії, ні депутати Львівської міської чи обласної рад (базовий регіон для партії, де й обрався до парламенту Добродомов) не фінансують діяльність партії.

Матеріал підготував аналітик з партійних фінансів ЧЕСНО Ігор Фещенко

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Сприяння політичній конкуренції та доступу до політики шляхом громадського моніторингу витрат політичних партій на медіа-матеріали та їх верифікації”

P.S.: Під час спілкування з автором матеріалу Дмитро Добродомов та Андрій Мисик звинуватили Громадський рух ЧЕСНО у роботі на Адміністрацію президента. Також, Андрій Мисик звинуватив автора та ЧЕСНО в ухилянні від сплати податків.

Звертаємо увагу читачів на те, що Громадський рух ЧЕСНО не підтримує жодного політика чи політичну партію. Ми збалансовано аналізуємо діяльність усіх без винятку українських політичних сил. Діяльність Громадського руху ЧЕСНО – ініціативи громадської організації Центру UA, фінансується міжнародними донорськими організаціями. Автор матеріалу надає Громадському руху ЧЕСНО послуги з підготовки аналітичних матеріалів та аналізу й обробки фінансових звітів політичних партій.

Джерело: https://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/2018/02/narodnyj_kontrol/index.html

 

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.