Нардепи за викликом. Як «радикали» Ляшка допомагають Рінату Ахметову

 Усі партії витрачають гроші на рекламу. Про це вони звітують (принаймні, зобов’язані) до НАЗК. У переліку основних отримувачів коштів від Радикальної партії Ляшка  ви не побачите ні телеканалу «Україна», ні газети «Сегодня». За два роки ТОВ «Медіапартнерство», яке і забезпечує рекламу у медіахолдингу Ахметова, отримало від партії Ляшка лише 200 тис. гривень за інформаційні послуги в газеті «Сегодня». Між тим, за підрахунками появ Олега Ляшка на шпальтах цього видання і екранах телеканалу Україна» його партія мала б сплатити у сотні разів більше. Є підстави вважати, що різницю вона відробила голосуванням у Верховній Раді за потрібні олігарху законопроекти, а також їх лобіюванням у медіа. 

Олег Ляшко як медійна технологія олігархів

За два роки Ляшку в газеті «Сегодня», присвячено щонайменше 87 матеріалів (72 – у 2017 році). Найдешевший офіційний варіант розміщення матеріалу відповідно до наданих розцінок, складає 14 тисяч 675 гривень. Це ¼ шпальти. Із фотографій нижче видно, що насправді новини про Ляшка займають більше чверті шпальти.

Та навіть у випадку однієї четвертої  вартість рекламної кампанії Ляшка лише за 2017 рік мала б скласти 1 мільйон 56 тисяч гривень. Ймовірно, «Радикальна партія» платила за публікації готівкою (редакція надає 30% знижку на київський випуск газети у випадку розрахунку готівкою) або вже зазначеними «послугами».

Не варто забувати і про веб-сайт segodnya.ua, котрий має одне з найбільших охоплень серед усіх новинних сайтів України. Частина цих матеріалів дублює опубліковані в газеті. Втім, на сайті вони вже не мають рекламного маркування. Вартість немаркованої політичної новини на segodnya.ua, згідно з наданими ЧЕСНО рекламною агенцією даними, складає 10 тисяч гривень. Отож, 2 млн. 660 тис. грн. мала б заплатити за два роки «Радикальна партія» за присутність на сайті segodnya.ua

Додає гостроти ситуації і той факт, що ці ж матеріали з’являються в новинному блоці і на телеканалі «Україна», який у фінансових звітах «Радикальної партії» взагалі не фігурує. Згідно з даними «Детектор медіа», наданими Громадському руху ЧЕСНО, Олег Ляшкопротягом 2016-2017 років понад 120 разів з’являвся лише в новинній програмі “Сегодня”.

На каналі «Україна» Ляшко частий гість у студії, з яким обговорюють усі політичні та економічні теми. Він присутній ледь не в кожному репортажі з парламенту, а деякі його коментарі можна розцінити як просування інтересів бізнесу Ріната Ахметова. Часто ці коментарі головний «радикал»  дає безпосередньо з заводів Ахметова

«Політик Олег Ляшко від самого початку був медійною технологією – його використовувала “Партія регіонів” для того, щоб імітувати присутність опозиції (але недолугої і неадекватної) у своїх медіа, – говорить співредактор MediaLab.Online Отар Довженко. – Вся історія його перетворення з третьорядного депутата «Блоку Юлії Тимошенко» на лідера парламентської партії – це історія застосування медійних технологій, передусім, замовних матеріалів та прихованої реклами».

Експерт вважає, що ці технології використовуються в тих ЗМІ, власники яких мають домовленості з Ляшком або є акціонерами його партії. На думку Довженка, у 2014-2015 роках це був «Інтер», потім «1+1», а останні пару років мажоритарним акціонером проекту «Ляшко»  став Рінат Ахметов

Ціна піару

Виникає питання: чим розплачувався Олег Ляшко, щоб регулярно потрапляти в ефір телеканалу “Україна”?

Аналіз показує, що депутати «Радикальної партії»  не лише публічно лобіюють рішення, потрібні Ахметову, але й за деякі з них голосують синхронно з «Опозиційним блоком».

Для порівняння ми взяли законопроекти, запропоновані депутатами РПЛ: №2216а про діяльність технологічних парків, №6382 і №3868 про зменшення дефіциту брухту чорних металів, №6475 про розвиток суднобудівної промисловості і №7206 «Купуй українське, плати українцям».

«Основними вигодоотримувачами закону є внутрішні виробники металу, що використовують брухт як сировину, – вважає  заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. – Серед українських виробників металу – «Арселор Міттал Кривий Ріг», «Метінвест» (СКМ), «Інтерпайп». Саме ці три компанії беруть активну участь у тендерах «Укрзалізниці»  на продаж брухту».

Ілона Сологуб, Київська школа економіки, редколегія VoxUkraine, зазначає: «Продовживши дію підвищеного мита на брухт, незважаючи на попередження Єврокомісії, влада України вкотре порушила свою обіцянку, дану міжнародним партнерам. Таким чином, знову короткострокова ціль із покращення становища металургів узяла гору над довгостроковою ціллю з вибудовування репутації України як партнера, який дотримується своїх зобов’язань, а отже, поважає правила гри, прийняті в цивілізованому світі».

Створення особливих пільг для суднобудівельників передбачає збільшення вдвічі максимального строку переробки товарів, що ввозяться на підставі зовнішньоекономічних договорів, до 730 днів. Тоді як для всіх інших галузей такий строк – до 365 днів

Вигоду від цього може отримати Вадим Новинський, корпорація «Смарт-холдинг»  якого володіє Чорноморським і Херсонським суднобудівними заводами, а також власники заводу «Кузня на Рибальському» Петро Порошенко та Ігор Кононенко.

Новинський з Ахметовим з 2007 року мають спільний бізнес, коли «Смарт-холдинг»  Новинського увійшов до складу «Метінвесту»  Ахметова. Також вони співпрацюють в аграрному бізнесі, спільно володіючи компанією HarvEast. Нещодавно в інтерв’ю Дмитру Гордону Новинський називав Ахметова своїм другом і партнером.

Законопроект №7206 «Купуй українське, плати українцям»  створює можливість продавати державі товари та послуги з націнкою до 40%. Його вже критикували українські і європейські експерти.

Журналіст сайту «Наші гроші»  Юрій Ніколов вважає, що Рінат Ахметов є безумовним бенефіціаром законопроекту: “Його фірма «Метінвест-СМЦ»  вже довгі роки є монопольним постачальником «Укрзалізниці». У 2017 році вона отримала замовлення залізничників лише на поставку рейок на 849 мільйонів гривень, у 2016 році на 1 млрд.398 мільйонів гривень. При цьому компанія Ахметова розігрувала тендери з представництвом естонської компанії «Skinest Rail». А значить, у «Метінвесту» буде формальний привід піднімати свою ціну на відсоток, який дозволить «Купуй українське».

Ніколов додає, що різниця в цінах буде безпосереднім доходом Ріната Ахметова. Ну а щоб повністю розвіяти сумніви про тісну співпрацю олігарха та депутатів-«радикалів», нагадаємо, що виходець з «Метінвесту» Юрій Зінченко нещодавно очолив виконком «Радикальної партії».

За словами експерта Центру економічних стратегій Дмитра Яблоновського, законопроект «Купуй українське, плати українцям»  має двох головних вигодонабувачів: чиновників, що видаватимуть довідки, які підтверджують походження товару, та українських виробників, продукція яких має дешевші імпортні аналоги. Для останніх зменшуються стимули інвестувати в підвищення ефективності виробництва.

Згідно з аналізом Центру вдосконалення закупівель, ухвалення законопроекту призведе до зменшення кількості малих та середніх підприємств на ринку публічних закупівель, збільшення бюрократичних перепон та зростання корупції.  Законопроект №7206 порушує міжнародні угоди та негативно впливає на імідж України. Окрім цього, відсутність опублікованого списку спеціалізованих товарів створює ризик надання переваг одним галузям та дискримінації інших.

В Ахметова вже є 20 прихильних до нього депутатів у Верховній Раді. Вони представляють партію «Опозиційний блок», з якою «радикали» начебто не мають жодних спільних інтересів. Проте, як виявив аналіз голосування за ці законопроекти, згадані дві протилежні за поглядами групи депутатів голосували на диво синхронно. Навіть коли депутати решти фракцій голосували інакше.

 Вустами депутата

Як ми вже зазначали, окрім безпосереднього голосування, депутати «Радикальної партії» ще й активно просували ці законопроекти в медіа.

Уже в 2018 році Ляшко відзначився тим, що 22 лютого розповів про набір законопроектів від «Радикальної партії», які мають «оздоровити економіку України і відкрити її для інвесторів», та згадав лише про «Купуй українське».

Газета і сайт «Сегодня»  публікували величезні інтерв’ю з Ляшком про цей законопроект, у десятки разів більші за звичайні замовні матеріали.

За три дні до Ляшка, 19 лютого, депутат від «радикалів» Галасюк розповідав про “Купуй українське”. Телеканал «Україна»  активно запрошував Галасюка на ефіри, де той розповідав про підвищення мита на продаж брухту.

Окрім зазначеної низки законопроектів, лобіювання «радикалами»  стосувалося й інших рішень, потрібних Ахметову. Наприклад, депутати виступали проти економічної блокади Донбасу. Олігарх не був зацікавлений у блокаді, оскільки, по-перше, торгував вугіллям із шахт на окупованій території, по-друге, підприємства Ахметова залежали від поставок сировини з окупованих територій.

Окремою темою стало питання підвищення тарифів на залізничні перевезення. «Радикали»  в унісон з представниками «Метінвесту»  заявляли, що не варто підвищувати тар»фи на залізничні перевезення протягом трьох років.

Лобістом з боку “Радикальної партії»  тут знову виступав Галасюк. Кампанія за мораторій на підвищення тарифів на вантажні перевезення розпочалася влітку 2016 і тривала станом на кінець 2017 року.

Отож, «Радикальна партія Олега Ляшка»  працює в тісному зв’язку з медіахолдингом «Сегодня»  та групою «СКМ». Депутати публічно просувають потрібні промисловій групі рішення та синхронно голосують за них з депутатами з «Опозиційного блоку».

За це вони отримують безлімітний доступ до медіа «Сегодня». Це не є незаконним, оскільки немає закону, який би зобов’язував депутатів виконувати передвиборчі обіцянки. Але 1,1 мільйону виборців, які віддали голоси за «Радикальну партію» у 2014 році і підтримують її зараз, слід задуматися над тим, чи варто підтримувати політиків, які про громадян згадують лише в контексті електорату.

Громадський рух ЧЕСНО запропонував “Радикальній партії” відповісти на факти, викладені в цій статті, проте на момент публікації жодної реакції з боку партії не отримав.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Сприяння політичній конкуренції та доступу до політики шляхом громадського моніторингу витрат політичних партій на медіаматеріали та їх верифікації”. Позиція авторів матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Джерело: http://vybory.pravda.com.ua/files/graph/deputaty_za_vyklykom/

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.