Слово фермера

 Родючі чорноземи, працьовиті люди, здавалося б, що ще потрібно українським аграріям для того, щоб працювати на землі, отримувати високі врожаї? Звичайно, потрібна сучасна техніка, якісний посівний матеріал, добрива, сприятливі погодні умови, але основне – підтримка на рівні держави. Україна ж не має програми підтримки фермерства і це дається взнаки.

На цьому наголошували фермери з Дергачівського району Харківської області, з якими зустрілися журналісти Сумщини, Полтавщини та Харківщини під час прес-туру, що відбувся у рамках проекту «Реформи — шлях до успіху».

Керівник фермерського господарства «Колос» із Токарів Ігор Нікольченко зазначає, що зараз стало легше працювати з владою. «Ми відходимо від совковості, приймаємо нові правила гри. Ще зовсім недавно профільні інспекції чи комісії наганяли страх. Здавалося, що вони йдуть з перевіркою  тільки для того, щоб знайти на підприємстві порушення будь-якою ціною. Зараз влада, принаймні, готова нас чути», — говорить фермер.

Голова Дергачівської районної держадміністрації Олександр Політуха вважає, що фермерам ніхто не повинен заважати. «Ми маємо брати кращий світовий досвід. Я переконаний, що керівники профільних управлінь мають хоча б раз побували за кордоном і подивилися як там працюють сільськогосподарські підприємства і впроваджувати цей досвід у себе. Та й фермери мають брати участь у виставках, відстежувати сучасні тенденції, — наголошує голова РДА. — Недавно ми відправляли делегацію на виставку до Києва. Ще будемо посилати до Голландії. До нас приїздили поділитися досвідом китайці».

На сьогоднішній день в районі працюють 66 фермерських господарств і з кожним роком їх число росте. Районна рада навіть має своє «фермерське» лобі, адже 5 фермерів стали депутатами. Щоб уникнути корупції в районі виводять землі із тіньового обігу, шукають вільні землі, щоб завести інвесторів. Це частково і ті кроки, які дозволяють району мати профіцит бюджету 67%.

Олександр Політуха впевнений, що без вивчення сучасних технологій, без сучасної техніки українським фермерам важко буде конкурувати. «Якщо у нас гарним урожаєм вважається 37 — 42 центнери з гектара, то у людей – 87. Нам потрібен науковий підхід. На території району працює зооветеринарна академія. На її базі можна створити лабораторію, робити аналіз землі, добрив, кліматичних умов. Тоді аграрії знатимуть на якій землі що краще вродить, які добрива допоможуть підвищити урожайність», — говорить він. Очільник району також хоче переконати фермерів об’єднатися і побудувати елеватор, що дозволило б зберігати і продавати зерно за вищими цінами.

Українські фермери насправді хочуть працювати. Вони готові і вчитися, і експериментувати. Наприклад, уродженець Конотопського району, а нині успішний фермер з Козачої Лопані у Дергачівському районі Харківської області голова господарства «Планета» Іван Луценко цьогоріч, замість звичних зернових і цукрових буряків, вирішив посіяти бобові, просо, ячмінь, соняхи, озимі. Фермер зазначає, що урожайність дуже залежить від погодних умов, отож, доводиться вчитися, як перехитрити погоду. «Я хочу розвивати господарство і працювати якісно», — наголошує фермер. Сьогодні поруч з ним працює і його син, а отже маємо вже династію фермерів. До речі, Іван Миколайович говорить, що на роботу бере людей, які самі мають господарство, адже впевнений, що такі люди краще розуміють як треба працювати на землі.

Фермери схвально говорять про децентралізацію, яка дозволить громадам самим розпоряджатися своїми землями, адже хто краще за них це зробить? Говорять і про доцільність впровадження податку з одного гектара ріллі. «В Україні має бути чітко визначено скільки коштує гектар. І всі платять. І ніякої корупції. В масштабах країни це буде велика сума. У цьому випадку навіть жодних ПДВ не треба – плати за гектар і працюй», — говорить Іван Луценко. А от щодо продажу землі Ігор Нікольченко категоричний: Україна до цього не готова. «Ми знищимо цим село, яке й так помирає. Малі власники, фермери працюють разом із місцевими людьми й намагаються дбати про них, давати роботу, підтримувати школи, садочки, платити податки. А великі лише платитимуть податок, а про село не піклуватимуться».

Фермери зізнаються, що відміна автоматичного відшкодування ПДВ сьогодні їх придавила до землі і вони очікують лояльних змін у законодавстві. Але їх слова: «Ми сильні, ми виживемо. Ми на цій землі надовго», — таки вселяють оптимізм. Україна ще скаже своє слово у аграрній сфері. І це буде слово фермера.

No Comments
xpress-admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.