Кирило Бурлака: «Робота» – таке нудне слово. Моя робота це – стиль життя»

Кирила Бурлаку у Сумах знають, принаймні – знають про нього. Активіст, громадський діяч, організатор і активний учасник різноманітних фестивалів, які, завдяки йому, досить часто проходять у Сумах. У дитинстві він говорив мамі, що стане бізнесменом. Каже, що обіцянку поки що не виконав. Хтозна, як би склалася його доля у сфері бізнесу, проте у громадській діяльності Кирило Бурлака досягає успіхів і зупинятися не збирається. І можна лише дивуватися, наскільки широке коло його інтересів і захоплень. Утім, якщо ти не захоплений сам, хіба зможеш захопити інших?

– Я з дитинства був такий: усіх збирав, на щось підбивав, щось пропонував. Завжди хотілося чимось виділятися. Уже після армії вся ця діяльність отримала вектор: почав займатися з молоддю. І от працюємо, працюємо і працюємо…

Після служби в армії Кирило долучився до молодіжного клубу «Neкопия». Саме звідти – витоки його роботи з молоддю. Пізніше з’явилася громадська організація «Молодіжне об’єднання «Екстрим стайл», яку очолює Кирило.

 – …А до цього ми працювали навіть без якогось офіційного об’єднання. Просто береш і працюєш.

Арт-кафе «Гвоздь»

У час, коли з’явилася ідея створення арт-кафе «Гвоздь», ще не було такого поняття, як «антикафе». Це зараз подібні заклади стали популярними. І «продвинута» молодь (і не лише) знає, що «антикафе» – це тип громадських закладів соціального спрямування, куди відвідувачі приходять не за їжею чи напоями, а просто, щоб розважитись, взяти участь в якомусь заході, тренінгу чи майстер-класі, врешті – просто гарно провести час. Тоді це було новинкою, таких проектів ще не було у Сумах, тож Кирило з командою почали ідею розвивати.

 – Арт-кафе «Гвоздь» – це проект, народжений з любов’ю до творчості, яка шукає розумних слухачів. Це місце творчих експериментів, затишного відпочинку та якісної музики. За п’ять років існування у нас побували виконавці із Чехії, Польщі, Грузії, Америки та з різних міст рідної України.

За правилами кафе, вартість входу на концерт включає необмежений доступ протягом вечора до домашньої випічки та чаю/кави. З четвертого сезону діяльності арт-кафе організатори почали з кожного квитка віддавати частину грошей на потреби військовослужбовців АТО.

Ще однією особливістю «Гвоздя» було те, що команда організаторів складається із людей, які вірять у Бога. Тому для всіх, кому цікаво, у перерві концерту, в окремій кімнаті проводилась умовна біблійна година. Решта відвідувачів у цей час можуть перепочити, розім’яти ноги, продовжити спілкуватись із друзями або заводити нові знайомства. Все це триває до початку другої частини програми.

– Ми завжди шукаємо шляхи, як донести людям розуміння Бога безпосередньо через якісь проекти, нестандартні не тільки для міста, а й для християнського суспільства.

Зараз арт-кафе «Гвоздь» призупинило свою діяльність. Кирило говорить, що, можливо, воно колись знову відкриється для відвідувачів, але вже в якомусь оновленому форматі.

 – Цей проект існував доти, доки був попит. Потім з’явилося більше і більше якихось антикафе і наш «Гвоздь» втратив свою індивідуальність і актуальність. А щойно будь-який проект втрачає свою актуальність, ми його закриваємо і переходимо до реалізації нових ідей. Щоб не просто робити щось заради «робити»…

Табори бувають різні

Громадська організація «Молодіжне об’єднання «Екстрим стайл», яку очолює Кирило, свого часу організовувала різноманітні табори.

 – Ми організовували п’ятиденний спортивний табір. У ньому кожен день був присвячений якомусь новому виду спорту. Проводили заняття з самооборони, вчили стрільбі з пневматичної зброї, знайомили людей із якимись незвичними видами спорту. Наприклад, флорболом – командним видом спорту, одним із різновидів хокею. У ньому гра ведеться пластиковим м’ячем, удари по якому наносяться клюшкою. Чи  бамперболом різновидом футболу, в якому учасники одягаються у спеціальні надувні сфери (бамперболи) і в такому вигляді намагаються забити м’яч у ворота суперника. Ще акробатика, паркур  фізична дисципліна, в якій тренується подолання будь-яких перешкод на шляху за допомогою пристосування своїх рухів до навколишнього середовища… Для таких ігор запрошували спеціальних тренерів.

Також робили творчий табір, зосереджений винятково на творчості. Кожного нового дня на учасників чекала нова творча дисципліна: акторська майстерність, поезія, фотографія…

Sumy Extreme Style

Це зараз фестиваль «Sumy Extreme Style» збирає сотні глядачів і десятки учасників. Люди залюбки приходять подивитися на активну молодь, яка змагається у вуличних танцях, робить фантастичні трюки на велосипеді, скейтборді чи роликах. Проте ще вісім років тому все було зовсім інакше. На той час Кирило цікавився BMX, велосипедним мотокросом, однією з дисциплін велосипедного спорту, для якої використовується однойменний тип велосипедів – BMX. І от йому з друзями запропонували на день міста організувати захід для юних сумських екстремалів.

Ми зібралися, поставили у центрі міста кілька простих таких фігур, кинули клич. Перший раз було десь 20 учасників, близько 150 глядачів. Але на той час в Сумах ніхто нічого подібного не робив. Ми зібрали скейтерів, роллерів, BMXерів і вони там покатались. А потім ми самі якось втягнулись і продовжили робити цей проект.

Подібні фестивалі розвиваються і в інших містах України. Раніше був популярним фестиваль «Снікерс – Урбанія», що проходив у Києві, Харкові та Дніпрі. Тепер, завдяки Кирилу та його команді, свій фестиваль екстриму і вуличної культури є й у Сумах.

 – Ми це робимо, тому що ми бачимо сенс, тому що ми були перші. Надалі ми навіть хочемо впроваджувати стипендії для кращих спортсменів. Ми будемо підтримувати кращих спортсменів із міста Суми, щоб вони заявляли про наше місто на якихось всеукраїнських змаганнях для початку, а потім, може, і вищого рівня.

День вуличної музики

День вуличної музики – це волонтерський проект, започаткований у 2007 році у Вільнюсі литовським музикантом Андрюсом Мамонтовасом як музичний флешмоб.  Щороку в  третю суботу травня сотні виконавців найрізноманітніших музичних стилів збираються разом у центрі свого міста, щоб заграти й заспівати людям власну музику: просту і складну, нову і стару, рок і фолк, хіп-хоп і джаз, будь-що! Участь у Днях вуличної музики може взяти кожен. Свого часу саме завдяки Кирилові місто Суми долучилося до цього дійства.

 – Я зустрів директорку фестивалю на одному з форумів, де вона презентувала саму ідею. І тепер ми представники фестивалю у Сумах. Це свято проходить у багатьох містах України в один день.

Кирило розповідає, що День вуличної музики у Сумах – проект відносно молодий, але перспективний. Люди полюбляють слухати музику, але складно розширювати рамки проекту з технічної точки зору.

Багато локацій, апаратури. І гуртів, які можуть і хочуть виступати, стає все більше. Для цього треба, щоб вони працювали майже одночасно на різних локаціях. Треба все це якось розумно розставити по місту…

І – постійний пошук

Для Кирила Бурлаки його діяльність – справжнє задоволення. Він не сприймає це як роботу. Говорить: «Це стиль життя».

 – Є багато різних моментів, які у нашому місті не розвинені, але їх можна і потрібно розвивати. Ця ніша вільна. Якщо ми бачимо сенс у проведенні якогось заходу, фестивалю, майстер-класу, то ми беремося за це і робимо. Я задоволений своїм життям. У мене гарна дружина, донька, команда людей, із якими я працюю. Але ми постійно в пошуку чогось нового, якихось потреб для молоді, для цього міста. Я знаю, що можна робити більше і намагаюся це робити.

Спілкувався Іван Бондаренко, медіа-студія «Контент»

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.