Кому несе «золоті яйця» урядова «курка», або Чи варто сподіватися фермерам Сумщини на державну підтримку у 2018 році?

Директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак у понеділок, 19 березня,   на апаратній нараді розповів про програми державної підтримки АПК Сумської області. За його словами, розподіл коштів між регіонами України ще не відбувся, однак Сумщина має усі шанси отримати майже 250 мільйонів гривень у рамках цієї програми.  Аграрії області зустріли цю обіцянку із певним скепсисом, адже вони добре пам’ятають, що з обіцяних  Урядом минулорічних 4 мільярдів, їм дісталися крихти з цього пирога.

«У цьому році передбачається значне фінансування агропромислового комплексу в Україні – з держбюджету виділено понад 6 мільярдів гривень на шість окремих програм, серед яких підтримка галузі тваринництва, садівництва, фермерських господарств, здешевлення кредитів та часткове відшкодування вартості сільськогосподарської техніки», – зазначив Олександр Маслак.

Він звернув увагу, що усі фермерські господарства є потенційним учасниками програми і можуть отримати кошти з державного бюджету на розвиток своїх господарств, необхідно лише відповідати визначеним критеріям і вчасно подати документи на участь.

«АПК є однією із галузей, яка найбільше потребує підтримки з боку держави, тому до 1 квітня документи по суб’єктах фермерських господарств у Сумській області мають бути вже у Міністерстві АПР, щоб усі по максимуму скористались можливістю долучитися до державної підтримки», – наголосив Микола Подопригора.

Однак не тільки фермери Сумщини, але й  експерти галузі побоюються: левова частка бюджетних грошей знову може дістатися великим виробникам, та під іншим соусом.

Із чого усе починалося?

Замість скасованого на вимогу МВФ спецрежиму ПДВ, Кабмін у 2017 році провів через парламент закон про щорічну пряму фінансову підтримку галузі з бюджету в сумі не менше 1% ВВП на наступні 5 років (2017—2021). Минулого року аграріям обіцяли 5,5 млрд. грн., з яких 4 млрд.  грн віддали на дотації товаровиробникам, котрі сплачують внутрішній ПДВ. Її.

Логіка дотацій мала бути наступною: більше сплачуєш у бюджет — більше компенсують! Але вже тоді було зрозуміло, що на практиці будуть проблеми, якщо не обмежити суми відшкодування на птахівництво. Втім, «запобіжників»  не  поставили. Дотації мали нараховуватися автоматично на наступний календарний місяць після подання податкової декларації із зазначенням сум сплаченого ПДВ до бюджету. Після цього, без перевірки податкової, мусило проводитися автоматичне перерахування сум бюджетної підтримки за фактично сплаченими сумами ПДВ до бюджету за реалізації даної продукції.

Рішення про нарахування аграріям державних дотацій Мінагрополітики прийняло ще в грудні 2016 року, тож із 1 січня 2017 року мали розпочатися виплати. Однак процес затягнувся і перші гроші с/г виробники отримали лише у квітні! Така ситуація виникла через відсутність механізму розподілу дотацій, який мали затвердити КМУ та Мінфін. Лише 8 лютого уряд затвердив постанову №83 «Про порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку с/г товаровиробників та стимулювання виробництва с/г продукції у 2017 році». Але бракувало ще двох документів. 28 лютого наказом №275 Мінфін затвердив Форму податкової декларації зі сплати ПДВ і доповнення до неї, Форму заяви про внесення сільгосптоваровиробника до реєстру одержувачів бюджетної дотації та Форму заяви про зняття з реєстрації. А 22 березня уряд додав останній штрих — «Порядок ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації».  

Мільйони щастя

Втім, на практиці виявилося, що не все так просто. Почався процес виплат і наприкінці літа в інформпросторі виник дотаційний скандал. З’ясувалося, що майже половину дотацій отримали дві компанії — найбільший виробник курятини (агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт») та курячих яєць («Укрлендфармінг»).

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, за січень — листопад держава виплатила загалом дотацій на 3,428 млрд грн (85% від закладеної на рік суми). За даними ДФСУ, за весь період дії дотацій найбільше компенсації отримали «птахівники»: на 1-му місці — підприємства МХП (січень — вересень — 1,25 млрд грн), на 2-му — «Укрлендфармінг» (444 млн грн). Так, у звіті ДФСУ вказано, що найбільші суми дотацій у вересні отримали: підприємства МХП — ПРАТ «Миронівська ПФ» (58,56 млн грн), ТОВ «Вінницька птахофабрика» (58,56 млн грн), СТОВ «Старинська птахофабрика» (28,3 млн грн), ПРАТ «Оріль-Лідер» (25,64 млн грн), ДП «Перемога Нова» (5,3 млн грн), ТОВ «Птахофабрика Снятинська Нова» (0,275 млн); «Укрлендфармінг» — ПАТ «Агрохолдинг Авангард» (66,855 млн грн); ПСП «Агрофірма «Роднічок» (26,417 млн грн); ПРАТ «АПК-Інвест» (16,84 млн грн); ТОВ «Агро-овен» (14,827 млн грн); два підприємства агрохолдингу «Астарта» — ТОВ «Агрофірма «Ім. Довженка» (9,07 млн грн) та ТОВ «Волочиськ-агро» (9,59 млн грн); ТОВ «ПК Дніпровський» (11,26 млн грн); ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» (10,21млн грн) та ТЗВО «Даноша» (8,884 млн грн).

Якщо птахівники успішно «клювали» бюджетні дотації від початку запуску програми, то решта виробників тільки спостерігали. Причина — хитромудро «дошліфований» у березні Мінфіном та Мінагрополітики порядок розподілу дотацій. Суть проблеми пояснив народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко. За його словами, у порядок заклали дві норми, які й спотворили всю процедуру.

Перша — витрачання 50% дотації щомісяця на птахівництво. Друга — за яким саме принципом рахується дотація. У багатьох агрофірм податкові зобов’язання від продажу продукції рослинництва НЕ дотуються, «з’їли» суму дотації при сплаті ПДВ за продажу продукції тваринництва. Тому такі підприємства не подавали документи на дотацію у вигляді повернення ПДВ, бо нічого повертати.

У різних галузях сільського господарства податковий кредит і податкові зобов’язання формуються по-різному. Наприклад, у птахівництві вони виникають практично щодня. В рослинництві — наприкінці року, після реалізації продукції, а в свинарстві та розведенні великої рогатої худоби — з певною періодичністю», — пояснив він.

Тож міни сповільненої дії у механізм дотацій внесли саме в Уряді, а не Парламенті.

Куди поділися мільярди?

Зрозумівши, що більшість виробників лишилися «з дулею», аграрії почали вимагати зміну механізму розподілу на 2018 рік. В уряді спочатку відхрещувалися від цієї ідеї, потім питання зам’ялось і завершилося тим, що в проекті бюджету на ці цілі заклали ще менше коштів, ніж на 2017 рік — лише 2 млрд. грн. Знову виник резонанс, адже коштів було як кіт наплакав.

Після тривалих обговорень і запевнень уряд прийняв несподіване рішення: Мінфін перекинув 2 млрд грн із прямих дотацій на програму тваринництва. Нагадаємо, що загалом на АПК на 2018 рік є 6,3 млрд. грн., із них 1 млрд. грн. — на підтримку фермерства, 4 млрд. грн. — на програми тваринництва, 945 млн. грн. — на фінансову підтримку сільськогосподарських виробників та 300 млн. на розвиток  хмелярства, молодих садів, виноградників та ягідників.

Тож остаточний варіант бюджету шокував аграріїв — дотацій немає.

«Нас де-факто обманули з дотаціями, тому що в 2017 році на початку ми її практично не отримали, тому що був жахливий порядок. Ми одразу сказали, що він працювати не буде, але його ніхто не відмінив. Цілий рік були виплати і ми знаємо до чого це призвело — ті,  хто реально мав отримувати дотацію її не отримували, а тепер її просто відмінили. Все що обіцяли дати взамін спецрежиму — усе забрали за один рік. Нас кинули», — пояснює заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова.

Але на цьому бюджетні сюрпризи можуть не закінчитися. Аграрні експерти не виключають, що уряд з ними знову буде грати у піжмурки і побоюються, що 4 млрд. грн. на тваринництво, знову ж таки, підуть у кишені обраних великих виробників.

На думку Михайла Соколова, порядок розподілу коштів за цією програмою визначатиме КМУ, але й досі немає чіткого бачення як це буде.

«Вони примудрилися кинути 4 млрд. на програму, в якій немає нічого, навіть порядку, жодного підзаконного акту, тому там можна робити все, що завгодно: можна будувати, компенсацію давати, відсотки. Там закладене суцільне свавілля. Виходить так, що вони дотацію обнулили, тому що там обмеження 150 млн. (для птахівників. – Авт.) і спрямували її туди, де його немає», — зазначив він.

За словами голови «Аграрного союзу України» Геннадія Новікова, квазіакумуляція за умови правильної системи розподілу дотацій, була одним із кращих інструментів, який давав можливість захистити аграріїв від адміністративного втручання та ручного розподілу бюджетних коштів.

«Коли відміняли спецрежим ПДВ і потім вводилася дотація у розмірі 1% від аграрного ВВП, то частина цього 1% — квазіакумуляція, йшла на підтримку ключових галузей с/г: тваринництво, овоцівницвто. садівництво, яка частково компенсувала втрати від відміни спецрежиму саме для цих напрямків. Це була пряма підтримка, яка не потребувала втручаня чиновників. Неузгодженим залишався лише порядок акумуляції», — підкреслив Новіков.

Представники інших аграрних асоціацій також обурюються урядовим ноу-хау.

Керівник Української аграрної конфедерації Павло Коваль вважає, що з аграріями уряд зіграв у пінг-понг: «Квазіакумуляції ПДВ — найбільш дієвий механізм підтримки, тому що там найменший вплив людського фактору. Лише підхід потрібно було підкоригувати. Натомість її обнулили зовсім. Де ми говорили, що є сумнів підтримки тваринництва як галузі, її навпаки — збільшили удвічі. Таке враження, ніби з нами в пінг-понг пограли».

Що готує 2018-й?

Свої запитання щодо можливого корупційного розподілу коштів 2018 року на підтримку АПК висловив на засіданні бюджетного комітету Верховної Ради  15 березня  і нардеп від Сумщини Андрій Деркач. На жаль, він обмежився тільки тим, що виклав відео на Facebook своєї промови, з якої через поганий звук мало що можна зрозуміти. Прохання Xpress пояснити детальніше свою позицію нардеп проігнорував, очевидно, вирішивши, що сайт не його рівня «польоту», щоб йому відповідати.

Аграрні ж асоціації , самі по собі, між тим  налаштовані рішуче — боротьба буде. Проте позиція Уряду та коаліції здається непохитною, тож у цьому році варто очікувати чергового загострення протистояння великих земельних баронів та дрібних землевласників, і вже не лише на полі земельної реформи, а й на поки що більш ласому шматку державної допомоги.

Олександр Гвоздик за матеріалом  Олександра  Ярощука  для AgroPolit.com

 

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.