Банк чи банка, або яке сховище для грошей обирають українці?

Після так званого «банкопаду» 2014 – 2016 років, коли в Україні «луснуло» майже 90 банків, а їх власники зникли у невідомому напрямку з мільярдами вкладів, більше половини українців взагалі не тримають у банку власні кошти. Причини очевидні: недовіра до вищезгаданих фінустанов і відсутність власне грошей. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вирішив подивитися у корінь проблеми і з’ясувати, що люди знають про свої права як вкладників та зобов’язання банків.

Аби вивчити фінансову грамотність українців минулоріч Фонд за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провів опитування понад двох тисяч респондентів. Географія дослідження охопила всі області, окрім непідконтрольних державі територій. Нещодавно його результати було презентовано журналістам регіональних ЗМІ.

Подібне опитування, хоч і з меншим розмахом, Фонд вже проводив у 2015-му році. За словами експерта Проекту USAID Тамари Смовженко, якщо порівнювати їх результати, українці стали більш фінансово обізнаними, але зізнаються, що потребують повнішої інформації. Найбільш поінформованими виявилися містяни, у яких вищі доходи, а у регіональному розрізі – жителі Північного регіону, до якого належить і Сумщина.

Що знають  і чого не знають українці про банки і вклади?

Більшій половині опитаних (52%) відомо, що в Україні існує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який у разі чого (якщо банк раптово «лусне») поверне їхні заощадження. До речі, наразі учасниками Фонду є майже усі українські банки. На сьогоднішній день майже 2 мільйони осіб звернулися до Фонду і отримали відшкодування. Щоправда, розмір останнього обмежений. З 2012 року максимальна сума, яку можна отримати, становить 200 тисяч гривень. І про це також відомо майже половині опитаних (49%). От тільки, як отримати ці кошти, мало хто розуміє. Взагалі люди погано знають, як працює сама система гарантування вкладів. Кожен третій з опитуваних заявив, що йому взагалі нічого невідомо про це. Найкраще люди знають, які саме депозити покриваються системою гарантування, але не знають, які не покриваються. Не поінформовані і про валюту, в якій виплачують кошти.

Найбільш оманливі переконання українців

Люди вважають, що в Україні гарантуються абсолютно усі вклади, які вони розміщують у будь-яких фінустановах (19% обрали цей неправильний варіант відповіді) або у будь-якому банку (50% опитаних переконані у цьому). Натомість варто зазначити, що кошти гарантовано виплачуються лише фізичним особам (про це знають лише 18% опитаних), а з 2017 року ще й ФОП. А от юридичним особам не варто розраховувати на Фонд гарантування вкладів. Вони, звісно, можуть отримати компенсацію, але за зовсім іншою схемою у судовому порядку після ліквідації банківського майна. Щодо вкладів фізосіб – їх поверне Фонд, але не більше за визначену суму  у 200 тисяч гривень  з усіх рахунків разом в межах одного банку. Т

обто якщо вкладник не має звички зберігати «усі яйця в одному кошику», а розкладає їх на рахунки у різних банках, то шанси повернути вкладену суму у повному обсязі значно зростають. Ще одна омана, яку варто спростувати, – це те, що валютні вклади повертаються також у валюті.  Фахівці Фонду наголошують, що вклади в іноземній валюті компенсують виключно у гривні за офіційним курсом обміну, діючим на момент виплати компенсації. І головне – до системи Фонду гарантування вкладів не входять різні кредитні спілки та інші фінансові об’єднання, які не є банками. Тож у разі чого повернути вкладені туди кошти буде проблематично.

Окремим рядком варто виділити «Ощадбанк» України, який також не входить до системи Фонду. Однак у даному випадку гарантом повернення вкладів у ньому виступає держава. До того ж, вкладникам гарантується повернення 100% усіх вкладених коштів (якщо вони, звичайно, будуть у державній казні).

Що варто знати вкладникам?

Як справедливо зазначила керівник програм фінансового сектору USAID/Україна Наталія Бережна, власні кошти – це спільна відповідальність людини і фінансової установи. Тому перш за все, фахівці радять уважно вивчати усі умови договору, особливо придивляючись до того, що написано найдрібнішим шрифтом. На жаль, лише 34% опитаних керуються цим правилом і з’ясовують незрозумілі для себе питання. Крім того, обираючи банк, варто переконатися у наявності гарантії повернення вкладу.  Також треба пам’ятати, що Фонд гарантування вкладів гарантує далеко не все. Якщо банк раптом зникне з фінансової мапи України, вклади у банківських металах (наприклад, золоті) вам не вдасться повернути.

Так само не підпадають під гарантії повернення депозитні ощадні сертифікати на пред’явника. Цей важливий нюанс банківські працівники чомусь забувають повідомити клієнтам. Хоча і дуже популяризують цей банківський продукт серед пенсіонерів, оскільки він не обкладається податком у разі переходу як спадкове майно.

І ще один важливий момент – Фонд гарантування вкладів не виплачує заборгованість по так званим «радянським» вкладам, які перейшли у спадок «Ощадбанку» України від «Ощадбанку» СРСР. Ця місія лежить виключно на плечах держави і вочевидь є нездійсненною. Принаймні, поки що.

Наявний в українців гіркий досвід співпраці із банками є причиною недовіри до них, яку висловили 45% опитаних. Разом із тим, дослідження вкотре довело надзвичайну злиденність населення. Адже більше половини респондентів (55%) зазначили, що просто не мають чого зберігати. Більшість рахунків люди відкривають не з власної ініціативи, тобто це рахунки для виплати зарплати, пенсії чи державної соціальної допомоги. Лише 5% респондентів зізналися, що зберігають у банку половину своїх заощаджень.

Попри це ініціатори опитування зазначили все ж наявну позитивну динаміку. Насамперед вона проявляється у розвитку самосвідомості українців, бо люди розуміють, що мало знають, і хочуть знати більше. Про це повідомив 61% опитаних. Тому експерти радять, аби інформація була об’єктивною, варто звертатися до різних джерел – не лише «сарафанного радіо» та самих банків, як це наразі робить переважна більшість. Вичерпну інформацію  про систему гарантування вкладів можна отримати на сайті Фонду: www.fg.gov.ua. Там же можна переглянути освітні брошури і відеоролики, а також знайти телефони «Гарячої лінії»: 0-800-308-108; 044-333-36-55.

Вікторія Красноплахта для Xpress

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.