«…Не питайте її про борщ». Сумська жінка на сторінках місцевих ЗМІ

Про роль жінки у суспільстві, гендерну рівність говорять часто. Але все ж жінка в українському суспільстві більше сприймається як та, чиє місце вдома, з дітьми, біля плити, а успішна жінка інколи взагалі не сприймається як жінка, навіть нею самою. Частково це підтверджують і результати моніторингу українських ЗМІ, та сумських у тому  числі, на гендерну чутливість. Їх у Сумах презентувала координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики» Богдана Стельмах.

Захід проходив у форматі медіа-кав’ярні, отож розмова була невимушено-відвертою. Говорили крім всього про гендерно чутливу журналістику, фемінітиви, сексизм та стереотипні образи в медіа. Прикметно, що більшість відвідувачів медіа-кав’ярні склали жінки. Це також одна з особливостей українського менталітету – коли мова заходить про гендерну рівність, то учасницями таких заходів є переважно жінки.

За словами Богдани Стельмах подібні заходи влаштовуються там, де рівень гендерної чутливості досить низький. На жаль, у сумських ЗМІ ситуація саме така. Складається враження, що журналісти не хочуть брати коментарі у жінок, не знають фемінітивів, або ж бояться їх використовувати у назвах посад.

«Доцент, директор, заступник, речник, секретар. Навіть якщо біля цієї посади прізвище написати з ініціалами, наприклад, як моє – Б. Стельмах – не стане зрозуміло про кого ж мова. Про чоловіка чи про жінку. Фемінітиви – маркер наявності жінки у суспільстві. Доцентка, директорка, викладачка, експертка, секретарка, психологиня, – нічого складного. Більше того, українська мова – одна з небагатьох, яка дозволяє утворювати фемінітиви. То чому б цим не скористатися?», – говорить Богдана Стельмах.

Втім, жінки-високопосадовці подекуди самі не хочуть, щоб до них застосовували фемінітиви. Мовляв, це применшує її значимість. Вони, немов, соромляться того, що є жінками та ще й займають високу посаду. Більше того, ми звикли пояснювати високу посаду жінки в суспільстві її чоловічим характером. Наприклад, коли читаєш статтю про успішну жінку, не дивуєшся фразам на кшталт: «Родини у неї немає, тож всю себе вона присвятила громаді». Або з іншого боку: «Незважаючи на зайнятість, вона встигає радувати родину смачними стравами». Все це – наслідок гендерних стереотипів, уявлень про жінку, виключно як «берегиню домашнього вогнища».

«Навряд чи в публікації, скажімо, про політика або чиновника високого рангу знайдете згадування про сумлінне виконання ним хатньої роботи чи рецепт його улюбленого борщу. Тому я наголошую – якщо ви говорите з успішною жінкою – не питайте за ті борщі. Не питайте, чи не заважає її робота жіночому щастю та сім’ї, не пишіть, що «на її тендітні жіночі плечі поклали обов’язки». Не запитуйте як реагує її чоловік на тяжку роботу своєї дружини, чи вистачає їй часу на дітей. Коли ми пишемо про чоловіка – йому не заважає нічого», – говорить Богдана Стельмах.

Результати аналізу гендерної чутливості ЗМІ Сумщини показали, що жінка виступає експертом частіше у питаннях, що стосуються освіти, економіки, криміналу, оскільки саме ці відомства очолюють, є заступницями чи речницями жінки. Загалом же жінка у місцевих ЗМІ згадується у два-три рази рідше, ніж чоловік.

«Про жінок треба писати, у жінок треба брати коментарі, – наголошує Богдана Стельмах. – Цим ми не тільки стверджуємо роль жінки у суспільстві, а й показуємо різні точки зору на одну і ту ж проблему. Більше того, подивіться, серед присутніх тут, більшість саме журналісток. То чому б нам не почати бути гендерно чутливими для початку у своїх виданнях?»

Моніторинг ЗМі проводився у лютому. Експерти обирали по п’ять інтернет-видань та друкованих ЗМІ. В Сумській області монітрилися із друковних видань –«Білопільщина», «Сумщина», «Ваш Шанс», «Панорама» та «Ярмарок». Із інтернет-медіа: «Sumy Today», «Xpress», «Сумські Дебати», «0542» та «Спецкор». З результатами моніторингу можна ознайомитися тут: http://mediakolo.sumy.ua/the-media/monitoring/209-zhinka-vzhe-ne-berehynia-rezultaty-hendernoho-monitorynhu-sumskykh-media.html

Захід відбувся в межах проекту «Гендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюз).

Алла Юр’єва для Xpress

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.