Жіночі обличчя Сумщини. Надія Рябко: «Мені цікаво працювати з людьми»

Що постає у вашій уяві, коли ви чуєте слова «успішна жінка»?  Бізнес-леді з сучасною зачіскою у сучасній дорогій сукні і за кермом власної іномарки? А чи можна назвати успішною жінку без цих атрибутів? Наприклад, таку, яка, незважаючи на складні життєві обставини виховала і поставила на ноги двох дітей? Яка, займаючи скромну посаду,  має незаперечний авторитет в колективі і у керівництва. Вирішуйте самі, а поки даємо  підказку. Знайомтесь: Надія Кузьмінівна Рябко – жінка з незвичайною долею і звичайною посадою – завідуюча центральним складом  ДП «Охтирське лісове господарство», а  з 2002 року  незмінний голова профспілкового комітету цього підприємства. 

У лісове господарство її привела, можна сказати, доля. Закінчивши Харківський кооперативний технікум за спеціальністю «Товароведення промислових та продовольчих товарів»,  деякий час працювала в системі сільпо Охтирського району. Через два роки після технікуму вийшла заміж  за лісівника, і гадки не маючи, що через кілька років очолить профспілковий комітет того самого лісгоспу, де працював чоловік. Мало того, під її керівництвом ця профспілка стане однією з найкращих в системі державного лісового господарства України.

Ось і за підсумками 2017 року профспілка Охтирського лісгоспу завоювала друге місце в Україні серед профспілок галузі. Сама ж Надія Кузьмінівна скромно вважає, що її успіхи – це збіг певних обставин. «Розумієте, – ділиться вона, – все в житті якось пов’язане. Якщо у тебе є якісь досягнення, то треба розуміти, що це – не цілковито твоя заслуга,  ними ти зобов’язаний іншим людям, іноді просто обставинами». Вважає, що на її успішну профспілкову  діяльність вплинули три фактори.

Перший – це робота у профспілковому комітеті лісгоспу під керівництвом попередниці  –  Надії  Василівни  Шведченко.  «Це була дуже прекрасна людина, – згадує Надія Кузьмінівна, – жінка великої душі, великого серця. Я не знала більш чуйної, більш турботливої до працівників підприємства людини. На жаль, вона пропрацювала головою профспілки лише рік, потім тяжко захворіла і її не стало. Але для мене вона була і залишається взірцем профспілкового керівника, не формального, а за покликом душі».

Другий фактор – трагедія, що сталася в родині Надії Кузьмінівни у  2012 році , коли її чоловік після інсульту  втратив зір, ставши  у 50 років інвалідом І групи.

«Коли трапилося це нещастя, дуже багато друзів, колег, відгукнулися на нашу біду,  – розповідає вона, – особливо наш директор Юрій  Володимирович, який тоді підняв на ноги кращих лікарів і Охтирської лікарні , і Сум. Не скажу, що до цього я була байдужою до чужої біди, але те, як люди навколо зреагували на мою біду, як намагалися допомогти, спіткало до переосмислення своєї ролі як голови профспілки.  Я, можна сказати, через свою біду, краще зрозуміла біди та проблеми  інших. Зрозуміла, що більше маю думати про людей, про їхні проблеми, більше про них піклуватися».

Третій фактор – повне взаєморозуміння між головою профспілки і керівником підприємства в питаннях соціального захисту працівників. Підтверджує це і директор лісгоспу Юрій Римар: «Звичайно, –  зізнається він, – на деякі речі я, як керівник, дивлюсь більше з практичної сторони, Надія Кузьмінівна хоче якомога більше зробити для людей, але, якщо  якісь розбіжності  і виникають, то завжди їх долаємо і швидко доходимо з до спільної думки і позитивного рішення».

Юрій Римар (праворуч)::” Ми  завжди доходимо з до спільної думки” 

«Щорічно за два місяці до звітної профспілкової конференції, – розповідає   Надія Кузьмінівна,  – ми удвох з директором відвідуємо збори у кожному з усіх шести підрозділів  лісгоспу. Зазвичай, коли керівник відвідує підрозділ, у інших структурах люди скуті, не завжди відверті. У нас такого немає, розмова завжди щира і дружня. Тож, спілкуємося з людьми, радимося, як покращити умови їхньої роботи, їхній соціальний захист. Є спеціальний зошит, в який записуємо побажання працівників, і через рік відкриваємо його і дивимося, що виконано. Якщо не виконано, то з’ясовуємо чому.  Намічаємо нові плани. Тому, у нас ніколи не має проблем з прийняттям колективного договору, бо з людьми вже все попередньо проговорено і  погоджено».

Не кожне підприємство може похвалитися сьогодні таким широким спектром соціального захисту, який містить колдоговір Охтирського лісгоспу.  Додаткові відпустки з оплатою -у розмірі середнього заробітку.  Грошова допомога у розмірі 2 тис. грн. при народженні дитини, при одруженні  та на поховання близьких родичів.  Одноразова допомога при виході на пенсію у розмірі  10 окладів, а при стажі роботи у 20 і більше  років – у розмірі 15 окладів.

У 2017 р.   підприємство витратило на оздоровлення членів профспілки 876 тис. грн. і майже 100 тис. грн. на путівки у табори відпочинку на Чорному (Херсонська область) і Азовському  (Бердянськ) морях для їхніх дітей.

«Коли я стала головою профкому, – говорить Надія Кузьмінівна, – у нас  було 50 грн. матеріальної допомоги, а зараз вже 500 грн. У  2018 році збільшуємо її розмір до 1000 грн. Якщо наш працівник більше місяця знаходився на стаціонарному лікуванні виплачуємо йому до 5000 грн. Зараз збільшуємо цю суму,  бо ціни на ліки зросли, до 20 тис. грн.  Отримують наші люди і безпроцентні позики, по 25-30  тисяч грн. позик отримали у минулому році 47 працівників. Витрати на охорону праці у 2017 році склали 800 тис. грн., це  2,2% від фонду оплати праці, тоді як законом вони передбачені у сумі не менше 0,5%».

«Юрій Володимирович, – продовжує голова профкому, – з тих керівників, які розуміють, що добитися високих виробничих показників неможливо без створення комфортних умов праці. Що економічні, фінансові показники напряму залежать від атмосфери в колективі. Коли людина відчуває, що про неї турбуються, коли знає, що у разі потреби обов’язково прийдуть на допомогу, то і працює з більшою віддачею. А тому і мені, як голові профкому  легко працювати».

У підтвердження цих слів – основні показники діяльності ДП «Охтирський лісгосп» за 2017 рік.  Обсяг реалізації продукції – майже 89 млн. грн. , що на 25 млн. грн. більше, ніж у 2016  р. Сплачено податків всіх рівнів 38 млн. грн. при плані 22, 6 млн. грн. Середньомісячна зарплата працівників виросла у порівнянні із минулим роком на 153,2% і складає 12 383 грн.

«Ось ви кажете, що мене називають одним з найкращих  профспілкових лідерів в лісовому господарстві області, – говорить Надія Кузьмінівна. – А ви знаєте,  ніколи не може одна людина змінити щось на краще. І мені ніколи не вдалося б без підтримки нашого директора, головного бухгалтера, голів цехкомів. Яким би принциповим головою профспілки я  не була, але без їхньої підтримки нічого б сама не зробила».

Додамо, що не останню роль зіграла і підтримка в родині. Син Надії Кузьмінівни, закінчивши Харківський інженерно-економічний інститут мав можливість працювати в Харкові, та коли з батьком сталася біда, повернувся в Охтирку, щоб допомагати мамі. Тепер працює теж у лісництві на місці батька, отримавши заочно ще одну потрібну для цього  освіту у Львівському  лісотехнічному  інституті. Дочка здійснила мамину шкільну мрію, адже, як зізналася Надія Кузьмінівна, мріяла вона в свій час стати педагогом.

Але про те, що не стала педагогомне жалкує. Їй подобається її сьогоднішня основна робота – весь час серед людей, її профспілкова робота – бути у гущі життя і допомагати людям. «Цє мабуть, і є моє покликання, – говорить вона. – Не уявляю, щоб я не поздоровкалася і пройшла мимо людини, не поцікавившись тим, як їй працюється, як живеться. Мені цікаво працювати з людьми».

Досьє :

Надія Рябко народилася 22 квітня 1962 року у селі Куземин Охтирського району Сумської області.  У 1981 році закінчила  Харківський кооперативний технікум за спеціальністю «Товароведення промислових та продовольчих товарів». Працювала старшим продавцем, завідуючою господарством, завідуючою магазином в системі сільпо Охтирського району.  В Охтирському лісгоспі  –  із травня 1989 року: помічник майстра, завідуюча філією магазину «Ліс» ,  старший  товарознавець. Із жовтня 2004 р. і по теперішній час – завідуюча центральним складом Державного підприємства  «Охтирське лісове господарство». Із 2002 року – голова профспілкового комітету підприємства. Нагороджена Почесними грамотами  Голови ЦК профспілки працівників лісового господарства України у 2007,  2010, 2012, 2015 і 2017  рр., Почесною грамотою  Сумської обласної ради  професійний спілок (2011 р.).

Олександр Гвоздик для журналу “Ділові новини” Сумської торгово-промислової палати.

Фото: Ігор Чирченко

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.