Що має знати споживач інформації від мас-медіа Сумщини, щоб його не пошили у дурні

Засоби масової інформації не втомлюються повторювати нам, що ми обрали курс на європейські цінності, що він незворотній, тому  ми повинні вбирати їх, навіть не задумуючись,  як вбирає воду губка.  А наскільки самі ЗМІ подають нам в цьому приклад? Наскільки, скажімо ті ж видання Сумщини, притримуються загально визнаних в Європі та і в усьому світі стандартів подачі і поширення інформації. Відповідь на це запитання можна знайти у оприлюднених 22 червня підсумкових матеріалах експертної групи Сумського прес-клубу, яка моніторила місцеві телеканали і  он-лайн видання протягом листопада 2017 року-лютого і частково по червень 2018-го.

«Але не власне моніторинг був головним завданням проекту, – розповіла на семінарі для журналістів член експертної групи Алла Федорина. –  Основним етапом роботи стали заняття з медіаграмотності  «7раз перевір – один раз повір».  А матеріали моніторингу слугували як раз прикладом для цих занять.  Адже одна річ – розповідати про маніпуляції та помилки у мас-медіа загалом, інша – на конкретних прикладах  місцевих ЗМІ, які співрозмовники споживають щодня. Це важливо для освіти медіа-споживачів і їх більш вимогливого ставлення до «вживання» інформаційного продукту».

Інакше кажучи, у прес-клубі зрозуміли, що закликати місцеві медіа дотримуватися журналістських стандартів з низки об’єктивних причин  – сизифів труд і корисніше  буде піти від зворотного: виховувати у читачів і глядачів європейське ставлення до преси і вчити їх відділяти інформаційні «зерна» від інформаційних «кукіль».

Найперше, що має вміти споживач медіа-продукту, це, аби його не пошили в дурні,  самостійно виявляти матеріали з ознаками прихованої  замовності (реклами або пропаганди). Крім цього під час моніторингу бралися до уваги присутність в матеріалах ЗМІ ознак фейків, антиукраїнських меседжів і «мови ненависті».

Матеріал замовлений виданню, який вам хочуть «впарити» як об’єктивний і неупереджений,  розпізнати не так вже й важко. В ньому, як правило, відсутній інформаційний привід, подія.  Наприклад, в інформації під заголовком «Медицина міста позбулася долі падчерки» загальними фразами розповідається про важливість медичної реформи, що про неї думають владні мужі міста і лікарі, але події (встановили новий рентгенапарат, запровадили електронний запис до лікаря, відкрили відділення в мікрорайоні і т.п.) як такої тут немає. Це ніщо інше як піар місцевої влади, яка нібито піклується вдень і вночі про наше з вами здоров’я.

Важливо також, що подія має бути не будь яка, а соціально-значуща, важлива для широкого кола читачів. У вищезгаданій інформації останнім рядком згадується, що в одній з лікарень відремонтували (в рамках заходів з впровадження медичної реформи!)… туалет. Подія? Для вузького кола пацієнтів – так, хоча вони про це дізналися і не з інтернет-новин. Але чи така вже й значуща, щоб «рапортувати» про неї на всю область і тим більш робити прикладом успішного впровадження медреформи?

Якщо ми вже заговорили про інформаційні стандарти, то варто ще раз нагадати їх критерії:

1) стандарт достовірності інформації – чітко зазначені джерела кожного поданого факту і є чітка авторизація кожної думки;

2)  баланс думок / неупередженість – чітко викладені позиції всіх сторін описуваної ситуації;

3) відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок);

4) стандарт точності  інформації – відповідності до реальності кожного поданого факту, назв, цифр, відсотків та інших даних; точність цитування висловлювань;

5) повнота інформації – вичерпна подача ключових фактів за темою;

6) доступність викладення матеріалу – матеріал викладено з урахуванням здатності пересічного споживача легко сприймати журналістський текст/сюжет.

За усіма вищенаведеними критеріями і оцінювалися матеріали медіа п′яти міст Сумської області: Глухова, Конотопу, Охтирки, Сум і Шостки.

Деякі ЗМІ аналізувалися протягом зазначених чотирьох місяців або й довше, деякі – у вибрані проміжки часу. Експерти досліджували вісім телевізійних каналів: у Сумах – ТРК «ATV», «Відікон», «UA.Суми», «СТС»; у Конотопі – ТРК «Контакт», «Радіосервіс»; «Вежа;  у Шостці – ТРК «Акцент» і «Телеком-Сервіс».

Серед інтернет-медіа області були відстежені публікації таких: у  Сумах – сайти  «Данкор» www.dancor.sumy.ua;  «Сумські дебати» http://debaty.sumy.ua/;  «Трибуна»  https://tribuna.sumy.ua; у Глухові – сайти Кур’єр https://kourier.in.ua/, Глухів.com https://hlukhiv.com/, Глухов без цензуры http://hbc.com.ua/ ; у Конотопі – 05447 www.05447.com.ua , ТопКонотоп  https://topkonotop.com і   Голос Конотопа https://konotop.in.ua;  в Охтирці – Газета «Ахтырка» – https://ahtyrka.com ,  Городской портал – https://ахтырка.com.ua/  і Роксолана  http://roxolana.com.ua ; у Шостці – сайти Шостка.Інфо http://shostka.info/ , Шостка-ньюз http://www.shostka-news.com , Шостка. net http://shostka.net/ .

«Моніторинг не мав на меті критику тих чи інших ЗМІ, – зауважила Алла Федорина. –  І про окремі медіа та їх показники мова переважно йшла на зустрічах із їх працівниками – місцевими журналістами. Тому в підсумковому огляді ми акцентуємо увагу  на тенденціях, а не на окремих недоліках».

Тепер до підсумків. «Як свідчить загальний аналіз, – розповів голова Сумського прес-клубу, експерт Олексій Захарченко, – замовні матеріали найактивніше практикують телеканали «Відікон», «ATV» та «Вежа» (Конотоп). Серед сайтів на перше місце щодо замовності можна було б поставити сайт «Ахтырка.com.ua»: два місяці з чотирьох сайт давав 100% замовних публікацій. Проблема лише в тому, що в один із цих місяців сайт опублікував чотири матеріали, протягом наступного місяця дав «аж» одну публікацію. Тобто сайт «спить», час від часу прокидаючись, щоб видати замовні матеріали. А реально найактивніше практикують замовні публікації «Роксолана», «Голос Конотопа», «05447», «Сумські дебати»».

Зазначимо, що розміщення матеріалів за гроші – не злочин. Злочин – не попереджати про це читача або глядача, видаючи таку новину за об’єктивну картину подій і тим самим його не інформувати, а дезінформувати.

Антиукраїнські меседжі, за словами експерта, на щастя, зустрічаються вкрай рідко. Ознаки їх один раз знайдено у програмі каналу «Телеком-сервіс», два-чотири рази – на сайтах «Сумські дебати» та «Голос Конотопа».

Ознаки фейків у матеріалах експерти знайшли на каналі «Вежа», на сайтах «Голос Конотопа», «Сумські дебати».

Мова ворожнечі найактивніше лунає на конотопських телеканалах. І проблема не в мові журналістів, а у цитованих промовцях, серед яких виразною недипломатичністю виділяється Конотопський міський голова, в словах якого лунають заклики до фізичної розправи з опонентами і навіть до вбивств.

Щодо стандартів інформаційних повідомлень, то видання Сумщини, подаючи нібито новини, часом не мають для матеріалів елементарного інформаційного приводу. Доволі часто таким приводом вони вважають робочі візити та зустрічі перших осіб області, міста/району (Очільник області зустрівся з молоддю ) або політиків (Юрий Чмырь: Горжусь выпускниками Сумского кадетского корпуса), заходи, в яких  відсутня соціально-значуща інформація («Специалисты ДФС Сумщины приняли участие в работе форума государственных служащих области»; Держслужбовці Конотопщини – у числі найкращих фахівців Сумщини»).

На це страждають найчастіше телеканали «ATV» та «Телеком-сервіс» (Шостка), інтернет-видання «Роксолана» (Охтирка), «Газета Атырка», «Голос Конотопа».

Найгірша ситуація – для всіх видань – із балансом думок та відповідно повнотою подання інформації.

Особливо великі проблеми тут у сайтів «Ахтырка.com.ua»,  «Газета Ахтырка», «Глухів без цензури», «Голос Конотопа», «Роксолана»… Для прикладу експерти  навели виставлені ними оцінки за дотримання балансу думок  у матеріалах сайту «Сумські дебати» (найвищий бал за критерій – 1): листопад – 0,2 бала; грудень – 0,18; січень – 0,19; лютий – 0,17.

Бали низькі, але у деяких із інтернет-видань («Глухів.com», «Курьер» (Глухів), «Ахтырка.com.ua») цей показник в окремі місяці взагалі сягав  нуля.

Про маркери, за якими можна визначити якість матеріалу, учасники проекту і розповідали «постачальникам» і «споживачам» інформації на зустрічах під час інформаційних днів у районах області. Загалом відбулося 11 таких навчань у 4 містах. Метою цих спілкувань було не лише навчити слухачів основам медіаграмотності, а й дати навички для дискусії, аналізу та тлумачення матеріалів ЗМІ, розпізнання у них маніпуляцій.

За словами експертів, таке вторгнення у систему, за якою в регіоні йде приховане фінансування медіа і подається спотворена картина подій, не усім виданням, а особливо тим, хто їх спонсує,  стало до вподоби. Тут знов відзначився мер Конотопа Артем Семеніхін, який об’єктивний аналіз на відповідність інформаційним  стандартам обраного ним для свої промов телеканалу «Вежа» сприйняв як особисту образу і наклеп на «один з найкращих і найоб’єктивніших каналів в Україні». Що уявляють собі новини «одного з найкращих в Україні» каналів учасники зустріч в прес-клубі побачили з добірки його сюжетів, де з 5 хвилин відеоновини  чотири відводиться  виконанню пісні хором одного з місцевих сіл на фоні сільради.

Що ж, такий «лікнеп» для споживачів інформації, можливо, й дійсно змінить загальну картину якості подання подій  виданнями Сумщини і таки наблизить їх до європейських стандартів журналістики. Потрібно тільки, щоб подібні моніторинги проводилися постійно, а із  їх  результатами ознайомилася якомога  більша кількість споживачів продукції місцевих мас-медіа.

Маємо надію,  що матеріал, який ви зараз читаєте,  стане однією з цеглинок у побудові дійсно незалежної від «грошових мішків» і місцевих «князьків» і по-справжньому   вільної преси.

______________________________________

Проект прес-клубу «7раз перевір – один раз повір», спрямований на підвищення медіаграмотності  громадян, був підтриманий Фондом розвитку ЗМІ Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Іван Савченко

 

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.