Майданчики для барбекю замість городів. Як і чим живе типове угорське село після 15 років в ЄС

За 20 км від найзахіднішого українського села Соломонова розташоване угорське село Фенішлітке. Після вступу Угорщини до Євросоюзу тут фіксують стрімкий розвиток, чимало цікавих соціальних проектів і зовсім низький рівень безробіття. Незабаром тут відкриють і два підприємства з українськими інвестиціями. Досвід життя євросоюзівського села вивчали у ході виїзного прес-туру до Угорщини партнери журналісти Сум і Ужгорода.

Голова села Тібор Марто (на фото) відверто розповів про бюджет села, власну зарплату, побут фенішлітківців. Загалом тут мешкають 2500 осіб, з них 240 школярів та 380 пенсіонерів (від 65 років). «У нас дуже мало безробітних, – каже голова села. – А ті, що є, не отримують допомогу просто так, а, наприклад, прибирають у місцевому парку або виконують іншу суспільно корисну роботу».

До слова, у Фенішлітке переїхали 30 українських сімей з часу, відколи Угорщина почала видавати громадянство за спрощеною системою нащадкам угорців. Незабаром тут відкриють і два підприємства інвесторів з України – фабрику з виробництва засобів для волосся (задіють понад 200 працівників) і підприємство «Неміров» (300 робочих місць). У сільраді працюють 8 осіб, включно з прибиральницею і сільським головою.

Фенішлітке має побратимські зв’язки з українськими селами Дерцен (Закарпаття) та Жупани (Львівщина). У Жупанах планують навіть долучитися до облаштування клубу для молоді, за сприяння консульства. Свого часу угорське село допомагало і долати наслідки паводку на Закарпатті. А також дарувало парти для с. Вишково. Фенішлітке завжди запрошує українських друзів на День села.

Самому Фенішлітке вдалося отримати суттєву допомогу від Євросоюзу. За співфінансування Угорщини та ЄС тут облаштовано систему для забезпечення соціальних закладів і вулиць сонячною енергією, здійснено теплоізоляцію школи, дитсадка, сільради і молодіжного клубу, прокладено 2,3 км велодоріжки до с. Кішвард, зведено водні очисні споруди, водостоки, збудовано амфітеатр у місцевому парку. У селі діє і будинок для перестарілих на 100 жителів, зведений за допомоги реформатської церкви. Тепер більше уваги звертають на здоров’я, наприклад, запрошують фахівців з м. Ніредьгаза для огляду чоловіків і жінок, щоб попередити урологічні та гінекологічні захворювання. А для немовлят роблять профілактичні щеплення від ротавірусу. Дівчаткам до 9 років роблять щеплення від раку матки за кошт держави. Діє окрема програма, спрямована на розвиток ромського населення. Для соціалізації їх діток, для них є обов’язковим відвідування дитсадка (де безкоштовно отримують книги, їжу тощо). Інакше держава не виплачує соціальну допомогу батькам.

На різні програми у Фенішлітке (не тільки від сільради, а і, наприклад, з ініціативи церкви та інших організацій, спортивних, культурних тощо) Євросоюз виділив 3 мільйони євро.

Серед проблем очільник села називає відтік розумної освіченої молоді до великих міст або за кордон через малу кількість привабливих високооплачуваних робочих місць. А також низьку народжуваність, порівняно з іншими країнами ЄС.

Щодо заробітків селян, то середня зарплата тут близько 400 євро. Найбільша пенсія – 800 євро, найменша – 180 євро. «Угорські закарпатці» (ті, хто оформили громадянство і угорську пенсію) отримують в середньому 600-700 євро. Зарплата голови села – 1000 євро, також компенсовують бензин і сам проїзд з розрахунку 1 євроцент за 1 км. Близько половини зарплати йде на оплату комунальних послуг. До речі, в Угорщині тарифи на них однакові і в Будапешті, і в селах. Дружина голови отримує 650 (вихователь у дитсадку).

До слова, кожні три місяця голова села звітує на офіційному сайті населеного пункту про усі витрачені бюджетні кошти. Односельчани завжди можуть дзвонити йому, хоч і цілодобово. «Мені платять за те, щоб я робив все для громади», – каже Тібор Марто.

Плюси та мінуси членства в ЄС

У селі є яблуневий і вишневий сади, фабрика з виробництва соку та харчових продуктів. А от особисте господарство селяни ведуть неохоче. Голова сільради каже, що поголів’я свиней і навіть курей можна перерахувати на пальцях двох рук. «Мінусом вступу до ЄС, на мою думку, стало те, що люди стають більше лінивими. Не будуть вирощувати городину, а підуть у супермаркет і куплять. Крім того, іноді права людей стають на заваді поліції. Мені здається, що у правоохоронців стало менше можливостей розслідувати злочини, бо, наприклад, не можна зайти до помешкання потенційного злочинця. Більше прав отримали і колишні ув’язнені. Але понад 60 % наших мешканців задоволені тим, що Угорщина – член Євросоюзу, хоча на початку цього процесу навіть виходили на протестні мітинги, бо тоді збільшилася кількість безробітних – до 30 %. А зараз цей показник становить 3-4 %, але це за 15 років після вступу до євроспільноти. Якщо Україна увійде в ЄС, то вам також треба буде потерпіти 2-3 роки, а потім Україна буде процвітати», – роздумовує голова села.

Він також додав щодо сільського господарства, що замість городів мешканці облаштовують сади і місця для барбекю. Окремі громадяни полюбляють їздити до України за дешевим бензином і сигаретами.

Найбільшим здобутком голова села вважає свої взаємини з мешканцями. Каже, що може співпрацювати з усіма і гордий за власні відносини з односельчанами. Востаннє громадою збиралися у березні, обговорювали подальші плани розвитку села. Тібор Марто очолює село з 1998 року, вибори голови села – щоп’ять років. На останніх виборах навіть не було кандидатур конкурентів.

Ганна Твердохліб, Ужгород-Фенішлітке.

Фото: Ірина Бреза

Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.