Микола Макаренко і брати Реріхи

 Від редакції.У переліку видатних дат 2012 року 4 люте — особлива дата. Саме в цей день Україна святкувала 135-річчя нашого видатного земляка, уродженця села Москалівка Роменського району, всесвітньовідомого  археолога і мистецтвознавця Миколи Макаренка. А напередні у Роменській районній бібліотеці відбувся Всеукраїнський круглий стіл, присвячений цій події, за підсумками якого його учасники прийняли Звернення до Кабінету Міністрів України і Національної академії наук України щодо вшанування памяті вченого. Також було презентовано книгу київського історика, академіка Валентина Бугрима «Микола Омелянович Макаренко:велич життя, діяльності, творчості», з фрагментом якої й пропонуємо вам ознайомитися.  

Микола Макаренко і Микола та Борис Реріхи  Read More…

No Comments
xpress-admin

«Воно ж було…» Частина третя

Від редакції. Завершуємо публікацію фрагментів книги сумчанина Олександра Приходченка, уродженця села Юнаківка, «Воно ж було…». Відкриває книгу епіграф з Ліни Костенко: «Але навіщо я все це записую? Бо воно було. Воно ж для чогось було…» Для чого «воно було», все те, про що пише автор? Разом з ним поміркуємо над цим і ми…

Закінчення. початок див. xpress.sumy.ua/article/sumy-svit/3617 та xpress.sumy.ua/article/sumy-svit/3658

Read More…

No Comments
xpress-admin

«Воно ж було…» Частина друга

 Від редакції. Продовжуємо публікацію фрагментів книги сумчанина Олександра Приходченка, уродженця села Юнаківка, «Воно ж було…». Перші ж відгуки на них засвідчили, що розповідь про життя селянства Сумщини ХІХ-ХХ століть, залишена у спогадах автора, його батьків, родичів та документах сімейного архіву  – цікава набагато більшому колу читачів, ніж розраховував Олександр Приходченко.Відкриває книгу епіграф з Ліни Костенко: «Але навіщо я все це записую? Бо воно було. Воно ж для чогось було…» Для чого «воно було», все те, про що пише автор? Разом з ним поміркуємо над цим і ми…

 Продовження. Початок див. на xpress.sumy.ua/article/sumy-svit/3617   Read More…

No Comments
xpress-admin

«Воно ж було…» Частина перша

 Від редакції. Книга Олександра Приходченка «Воно ж було…», фрагменти з якої починає публікувати Xpress, — унікальна. І унікальність її в тому, що вона, маючи незаперечну цінність документу про життя селянства Сумщини ХІХ-ХХ століть, головним чином є документом зовсім іншої, ніж архівна, реальності – реальності колективної пам’яті. Нехай навіть це пам’ять лише одного родинного дерева — спогади автора, його батьків, родичів і односельців.

Як течія ріки відшліфовує камінці, так і течія часу відшліфовує пам’ять поколінь, затираючи все несуттєве, усі ідеологічні нашарування і залишаючи нащадкам суть речей і подій. Read More…

No Comments
xpress-admin

Що хоче довести «Українсько-Польський Дім» у Сумах?

 «На відміну від багатьох ви мало говорите, але багато робите». Цей комплімент з вуст Генерального Консула Республіки Польща в Харкові Яна Граната на адресу Сумської благодійної фундації «Українсько-Польський Дім» можна вважати певною оцінкою річної діяльності цієї громадської організації. Незважаючи на те, що офіційно фундація була зареєстрована лише у грудні 2011 року, фактично вона працює вже кілька місяців, і її засновниками дійсно чимало зроблено для розвитку українсько-польських зв’язків. Найважливішим з цього, один з фундаторів, Маріуш Ничіпорук, вважає організований разом із Сумською торгово-промисловою палатою нещодавній візит представників «Українсько-Польського Дому» до Польщі. 

— Маріуше Сергійовичу, якщо можна, спочатку коротко про Вашу фундацію. З якою метою її було створено? Read More…

No Comments
xpress-admin

Ян Гранат: «В развитии украинско-польских связей Сумщина впереди по сравнению с другими регионами Восточной Украины»

 В первый день 2012 года Польша передала эстафету председательства в Совете Европейского Союза Дании. А за несколько дней до этого в Украинско-Польском центре в Сумах Генеральный Консул Республики Польша в Харькове Ян Гранат рассказал о том, что удалось сделать полякам за полгода председательства, в т.ч. в лоббировании в ЕС интересов Украины.

Касаясь развития отношений на уровне двух стран – Украины и Польши – Генеральный Консул отметил, что в целом они развивались достаточно  динамично. Об этом говорит уже тот факт, что количество, выданных только Консульством в Харькове  в 2011 году виз увеличилось на 100%, и за последние полгода визы на въезд в Польшу ежемесячно получали от 500 до 600 украинских граждан. Read More…

No Comments
xpress-admin

«Бути українцем у Росії сьогодні не дуже затишно»

 Інформація про остаточні підсумки минулорічного перепису населення Російської Федерації, оприлюднена у п’ятницю Росстатом, настільки приголомшуюча, наскільки й очікувана. Свого часу я писав про це в статті "Про наболіле"("Український огляд" від 19.05. 2009 р.) Порівняно з переписом 2002 року, кількість громадян Росії, які шляхом вільного волевиявлення назвали себе українцями, зменшилася… на третину! 

Вони нікуди не виїхали (хіба що незначна кількість), не вмерли (знову-таки, не стільки), вони просто зрозуміли, що краще промовчати про свою етнічну приналежність, або ж назватися росіянином. Національна політика в Росії, зокрема у відношенні до українського етносу, вилилася в конкретні цифри: понад мільйон українців Російської Федерації за останні вісім років почали цуратися своєї національної ідентичності.

У певній мірі спрацював фактор асиміляції, але, швидше за все, – усвідомлення того, що бути українцем у Росії сьогодні не дуже затишно. Чи можна їх у цьому звинувачувати? Напевно, що ні. Як стверджують філософи: буття визначає свідомість.

Ще до останнього перепису населення було призупинено діяльність Національно-культурної автономії українців Росії – одного з двох федеральних об’єднань українців РФ, а згодом і зовсім ліквідовано Верховним судом Росії за поданням Мін’юсту. Над іншою, єдиною на сьогоднішній день загальноросійською громадською організацією – Об’єднанням українців Росії, все ще висить «дамоклів меч» закриття: вона перебуває під судовим переслідуванням Верховного суду РФ.

У Росії відсутня українська преса, повноформатні школи чи класи з викладанням українською мовою – про що було безліч разів сказано… Це теж причини того, чому етнічних українців у Росії «стає» все менше.

В РФ відсутнє Міністерство національної політики, тобто відомство, де могли б концентруватися всі фінанси, спрямовані на розвиток народів і націй мультиетнічної держави, а найголовніше – де б формувалася ефективна національна політика й ідеологія російської держави і всього суспільства. При всій повазі до Департаменту міжнаціональних відносин Міністерства регіонального розвитку РФ, який очолює Олександр Володимирович Журавський, важко собі уявити, що Мінрегіон – відомство, котре переймається питаннями будівництва, ЖКГ тощо, зможе ефективно займатися досить складними і специфічними проблемами співжиття й діяльності етнічних меншин Російської Федерації (для довідки: в Росії проживають представники 180 народів і народностей). А як свідчать події останніх років, національні питання в РФ не лише не вирішені – вони дедалі загострюються. Прояви ксенофобії, націоналізму стають буденним явищем. Продовжує тліти вогнище сепаратизму й тероризму на Кавказі…

З поверненням Путіна до Кремля (а в цьому ніхто не сумнівається), необхідно звернути серйозну увагу на національні проблеми, і вирішувати їх слід не методом «мочити в сортирі», а інструментами більш тонкими й демократичними. Керівники держави, представники державоутворюючої нації – росіяни, яких нині близько 80 відсотків, повинні усвідомити і прийняти як данність той факт, що Росія й надалі активно приростатиме і розвиватиметься, зокрема, й за рахунок трудових міграційних потоків (про що свідчать демографи та соціологи). Грамотно використати дану реальність, а не зробити її черговим подразником – ось спільне завдання всіх: держави, суспільства, федеральних етнічних об’єднань.

Широкий суспільний і міжнаціональний діалог, а не конфронтація – тільки це може згуртувати Росію, зробити її більш ефективною як в економічному, так і гуманітарно-культурному сенсі.

Віктор ГІРЖОВ,
перший заступник Голови Об’єднання українців Росії,
Read More…

No Comments
xpress-admin

Життя з рюкзаком за плечима. Археологу Юрію Кухарчуку – 60

 Цього року припадає 60-річний ювілей кандидата історичних наук, заступника голови представництва Роменського земляцтва в Києві, невтомного трудівника на археологічній ниві Юрія Васильовича Кухарчука, який, зокрема, приклав чимало зусиль щодо встановлення науково вивіреної дати заснування міста Ромни. 

Коли спілкуєшся з паном Юрієм, то завжди приємно вражає його виваженість, прагматичність, щира любов до своєї роботи і той незгасимий вогник не меншої любові до України, до рідної Роменщини, до прадавньої історії, до глибинних витоків своєї Батьківщини. Read More…

No Comments
xpress-admin

Запоздалое «спасибо»

 В селе Москаливка Роменского района открыта мемориальная доска уроженцу села, всемирно известному ученому-археологу  Николаю Макаренко.

Николай Макаренко известен в основном как ученый-археолог, который  в 1934 году стал единственным, кто отказался подписать документ о сносе Михайловского Златоверхого собора в Киеве и тем ценой своей жизни фактически спас это уникальный памятник истории. Read More…

No Comments
xpress-admin

Навчатися рідною мовою

Прем’єр-міністр України  Микола Азаров вважає важливим питання забезпечення права українців, які живуть у Росії, навчатися рідною мовою. Про це він заявив під час зустрічі з ГоловоюРади федерації Федеральних зборів РФ Валентиною Матвієнко.

«Залишається актуальним питання забезпечення права українців, які проживають у Росії, здобувати освіту рідною мовою. На сьогодні у Росії немає жодної української загальноосвітньої школи», — сказав Глава Уряду. Read More…

No Comments
xpress-admin