У Сумах знову звучала польська

В літературному кафе «Сумка» 26 травня відбувся поетичний вечір «Так мало сказано», присвячений 100-річчю з дня народження всесвітньовідомого  польського поета, лауреата Нобелівської премії з літератури Чеслава Мілоша.

Організувало його за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Харкові Товариство польської культури в Сумах, а провів вже добре знайомий сумським шанувальникам польської літератури професор  Мечислав Лазук. Read More…

No Comments
xpress-admin

Співпраця підтверджена Угодою

Міський голова м. Суми Геннадій МІНАЄВ та Президент м. Гожув Вєлькопольский Тадеуш ЄНДЖЕЙЧАК 19 травня підписали Додаткову Угоду про подальшу співпрацю між містами-побратимами. Сторони підтвердили своє прагнення до зміцнення дружніх відносин, заснованих на принципах рівності, взаємної поваги й зацікавленості та висловили бажання й в подальшому розвивати взаємовигідні зв’язки.

«Я щиросердно, від усіх сумчан, підтверджую своїм підписом Додаткову Угоду. Наші міста, наші громади, бізнесмени товаришують надійно та плідно. Впевнений, що ми зобов’язані підтримати правову основу цієї співпраці», — сказав у своїй промові Геннадій Мінаєв. Read More…

No Comments
xpress-admin

Воскресные чтения. Земляки, глава девятая: Владимир Нарбут

 Мать, пожирающая своих детей, – этот известный аллегорический образ революции вспоминается в первую очередь при упоминании имени Владимира НАРБУТА – блестящего самобытного поэта «серебряного века», ставшего впоследствии видным партийным деятелем в СССР и закончившего жизнь ассенизатором в ГУЛАГе. Трудно представить судьбу более трагическую и более нелепую, словно впитавшую в себя все ошибки и заблуждения украинской и российской интеллигенции начала ХХ века. 

Путь на Олимп Read More…

No Comments
xpress-admin

Воскресные чтения. Земляки, глава восьмая: Cтепан Cупрун

В последние годы мы как-то не очень жалуем своих земляков-героев советского периода. В 2007 году столетие со дня рождения легендарного  воздушного аса дважды Героя Советского Союза Степана СУПРУНА прошло скромно и незаметно, ограничившись  книжными выставками в библиотеках. В день юбилея отважного летчика не нашлось, кому  положить у подножия его бюста в Сумах даже скромного букета цветов. Не говоря уже о том, что, стоило, наверно,  провести, ну хотя бы, День улицы, носящей его имя.  Чтобы не только пожилые, но и молодые  сумчане могли с гордостью сказать: «Знаете, каким он парнем был?..»

«Комсомолец» из Канады Read More…

No Comments
xpress-admin

Токіо-Суми-Токіо

Нещодавно до Фундації ім. Д.Бурлюка у Сумах надійшла звістка про те, що відомим японським бурлюкознавцем паном Акірою Судзукі у Токіо видано «Записник віршів та малюнків Давида Бурлюка».

Це російсько-япономовне видання здійснено на основі копії матеріалів у вигляді нотатника під англомовною назвою «Митець і поет Давид Бурлюк», отриманих паном Акірою свого часу з Канади від онуки поета та художника пані Мері-Клер Бурлюк-Холт. Read More…

No Comments
xpress-admin

Поезія, що об’єднує народи

 У Сумах 12 березня в літературному кафе «Сумка» відбувся поетично-музичний вечір «Струна світла», присвячений пам’яті видатного польського поета Збіґнєва Герберта.

Організатором вечора стало Товариство польської культури у Сумах за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Харкові. Автором сценарію і ведучим цього дійства виступив пан Мечислав Лазук, який викладає польську в Сумській гімназії №1 на запрошення обласного управління освіти та науки. Read More…

No Comments
xpress-admin

Українці всіх країн, єднайтеся! Новий мега-проект Xpress

Презентуємо вам свій новий проект. Відтепер на порталі Xpressз’явилася сторінка нашого партнера — Сумської міської громадської організаціі «Сумщина – Світ».  За задумом вона має стати стартовим майданчиком проекту, що ставить за мету сприяти налагодженню та поширенню  контактів  між українцями з різних країн світу, яких пов’язують із Сумським регіоном культурні, освітні, бізнесові і просто дружні стосунки.Отож, маємо надію, що до кола читачів «Хрress» найближчим часом приєднаються українці Росії, Білорусії, країн Західної Європи, Північної та Південної Америки.

Підґрунтя для таких надій є, адже відгуки на окремі матеріали, опубліковані на порталі «Хрress», ми вже отримували  із Росії, США, Німеччини, ОАЕ та Польщі.  Read More…

No Comments
xpress-admin

Спогади про українсько-польське літо

 Україна продовжується там, де живуть українці, де чути українську мову і де живуть справжні дієві люди, які не забувають про своє коріння, спадщину і працюють заради збереження своєї національної ідентичності. В цьому переконались члени Саратовського українського молодіжного клубу культурно-просвітницького центру «Родина», які вліткуминулого рокувідвідали гостинні землі польського і водночас українського Підляшшя.

Наша організація — Саратовський український культурно-просвітницький центр «Родина» і  Саратовський український молодіжний клуб, що працює під крилом цієї організації — досить молода, восени їй виповнився лише рік. Але за цей час підібралася дієва команда ентузіастів різного віку, які знайшли себе і свою справу в цьому об’єднанні. Read More…

No Comments
xpress-admin

«Wiara, nadzieja, miłość» — польський етнокультурний центр у Сумах

  У Сумах, місті, яскравому не лише зовнішньо, а й етнічно, виявляється, мешкає чотири династії поляків. Вони не відмежовуються від решти сумчан, але старанно бережуть свій культурний мікросвіт. Більш того, турбуючись про своє, потроху створюють моду на польське, а значить — європейське. Особливо плідно це робить Польський центр «Віра, надія, любов». Розповідає його президент Євгенія Алексєєнко: 

— Коли ми почали організовуватися, я працювала проректором в університеті «Україна», і мені дали завдання укласти договори з університетами Польщі й нашими ВНЗ. Я полька за походженням (у мене мама полька, вона потрапила сюди під війну), щороку їздила на батьківщину, тому мала можливість встановлювати контакти з польськими університетами.

А потім я подумала, що в нас же багато людей з польським корінням не лише серед студентів. Написала статут і створила такий ось Польський центр. У першу чергу об’єднала сумські університети – державний, педагогічний, аграрний, банківську академію, а також костьол. Потім до нас примкнула жіноча організація «Дія». Починали із 70 чоловік, а тепер нас 107. Це якраз був рік України в Польщі (2004), а наступний – рік Польщі в Україні.

Ось, до речі, документ, де ми просимо прискорити реєстрацію, щоб отримати офіційний статус до Дня незалежності Польщі. Почитайте…

— Тут написано, що в сумах мешкає п’ятдесят польських родин. Виходить, такий центр багато кому був потрібен…

— Так. Ось ми пишемо: «Згідно з указом Президента… «Про проведення року Республіки Польща в Україні» Сумською облдержадміністрацією розроблено відповідні заходи… З метою координації… за домовленістю з Генеральним консулом Республіки Польща… було заплановане створення регіонального Польського центру «Віра, надія, любов». Оце наш початок.

— А чому саме така назва – з релігійним звучанням?

— По-перше, тому що центр ми фактично організували в костьолі. Назва з Біблії – Wiara, nadzieja, miłość. Ще у Чеслава Мілоша є такі вірші. Віра – бо ми вірили, що це лише початок, що зможемо зібрати людей із польським корінням. Мали надію, що добре піде робота. І головне – що у нашому центрі буде любов між членами, що допомагатимемо одне одному.

— Це міська організація, чи ви розширилися й до рівня обласної?

— Міська, але приїжджають люди з Лебедина й Конотопа. Загалом наша організація входить в Асоціацію національних меншин.

Проводимо ми заходи в костьолі, обласній бібліотеці, у школі №1, театрах ім. Щепкіна, юного глядача. Ми не влазимо в політику, наша робота пов’язана з освітою і культурою. До речі, у Польщі – це мені дуже подобається – приділяють величезну увагу естетичному й патріотичному вихованню. Ми теж намагаємося так робити. Діти, молодь, і не лише поляки, а всі, хто цікавиться,  із задоволенням вивчають у нас польську, знайомляться з культурою, а ми їм – концерти, подарунки, возимо на екскурсії в Польщу. Багато там наших студентів – у Люблінському університеті Марії Склодовської-Кюрі, Варшавських університетах. Причому польська сторона допомагає організації з оплатою.

— А як же наша?

— Облдержадміністрація спонсорувала випуск альманаху «Етнічна Сумщина».

Від початку бесіди Євгенія Миколаївна показує мені світлини з різних заходів, проведених центром, і періодично перебиває свою розповідь коментарями до них:

Це фото – як нас приймав посол Польщі в Україні… Це як ми приймали студентів із Польщі… Це генеральний консул і посол під час візиту сюди… Проводимо в Києві конференцію «Інтеграція культур»… Дні Європи… До речі, пізніше ми відкрили Євроклуб спільно із школою №1.  Це виступ пана Яцека Ключевського… Ансамбль співає польською… Чаювання… Це ми організовували чотири концерти Шопена минулого року разом з педінститутом, філармонією (2010 був роком Шопена – 200 років від дня народження). Возили дітей місцями, де народився й жив композитор, показували у Варшаві лавки мармурові, де натиснеш на кнопку – і грає музика Шопена. Вони були в захваті! Це в костьолі зустрічали ансамбль із люблінського університету «Люблінянка». А ось ми відділу мистецтв обласної бібліотеки подарували польські книги, і вони зробили виставку. Це художні фільми показували. Це консули приїжджали, приймали іспит на отримання карти поляка – вона видається на десять років людям, які багато зробили в Польському центрі. Дає можливість без візи їздити в Польщу, займатися там бізнесом – словом, багато пільг надає.

— А що треба для складання цього іспиту?

— Знати культуру, історію Польщі, мову. Розказати, про свою діяльність у центрі. У нас 14 чоловік вже отримало такі карти, а ще вісім будуть складати іспит.

— Виходить, маєте свій штат викладачів із мови, історії, культури?

— Зараз у нас викладає все це Вікторія Клемюк – дуже хороша молода викладачка. Закінчила краківську «ягелонку», знає сучасні методики. Працює вже другий рік, і ми дуже нею задоволені.

— Усе-таки дивно, і навіть образливо: ви стільки всього організовуєте цікавого, а в Сумах про це так мало хто знає.

— Перший раз, коли я прийшла в облдержадміністрацію підписувати статут і почала розповідати, скільки зробила, – вони роти повідкривали, бо нічого цього не знали. Пам’ятаю, мене ще спитали, чому я не звітую. Але я робила справу для душі й не вважала, що маю перед кимось звітувати. З того часу вже приходила щороку й розказувала – ось зробила це і це, фото показувала. Цьогоріч облдержадміністрація нагородила нас дипломом («за збереження, розвиток і популяризацію національної культури». Загалом на стіні вивішено їх більше десятка — Авт.).

— Тим не менш, коли я хотіла з’ясувати ваш телефон і адресу, у довідковій сказали: «Нема в нас такої організації!»…

— Взагалі-то офіційно я давала адресу костьолу. Деякі заходи ми проводимо в костьолі, але не змушуємо дітей брати в них участь – хіба, якщо самі забажають. Ми не хочемо, щоб виникала якась ворожнеча, а все намагаємося робити спокійно, з любов’ю, миром.

Від редакції. Всіх, кого зацікавила ця інформація, а також хто має інтерес до встановлення  культурних та бізнесових зв’язків з відповідними колами Республіки Польща, просимо звертатися до координатора спільного українсько-польського проекту «Українсько-польський дім» Олександра Гвоздика ( тел. 067-540-13-86,  е-mail: agvozdik@ukr.net), або залишити повідомлення на форумі даної статті.
Read More…

No Comments
xpress-admin

В Європу через «польське вікно». Частина 2

 Маріуш Ничипорук є громадянином Польщі, але при знайомстві згадує про те, що він етнічний українець родом з Підляшшя — регіону на північному сході Польщі, в якому з часів Київської Русі проживає населення руської (української та білоруської) національностей православного віросповідання. Маріушу (він просить називати його Мареком) 35 років. З 2006 року проживає в Сумах. Він добре говорить російською, а коли вимовляє «у нас», має на увазі Україну, Сумщину.
 

Звичайне диво
Read More…

No Comments
xpress-admin