Сергій Тарута: На жаль, революції висувають не найдостойніших – це те, що піднімається з піною

Чим небезпечна блокада окупованих територій Донбасу, ким насправді є Семен Семенченко, чи чекають на Донбасі повернення Януковича, чи може статися розпад України та хто стане наступним українським президентом, розповів в авторській програмі Дмитра Гордона на телеканалі«112 Україна» народний депутат України Сергій Тарута.

«Насамперед треба відповісти на запитання: як бути людиною?»

– Сергію Олексійовичу, уже багато років ви незмінно залишаєтесь у першій десятці найбагатших людей України й у п\’ятисотці найбагатших людей світу. Скажіть, як стають мільярдерами?

– Насамперед треба відповісти на запитання: як бути людиною? І взагалі, для чого людина прийшла у цей світ? Для того, аби проїдати та набувати? Чи для того, аби творити та створювати навколо себе красу? Дуже важливе запитання: навіщо ти це робиш? Тільки після відповіді на нього можна розуміти, чого ти досяг. Ну, а якщо говорити про капіталізацію… Загалом, це капіталізація тих компаній, які я створив практично з нуля, і ніхто в це не вірив… Спочатку я працював на заводі “Азовсталь”, який став найкращим заводом у Радянському Союзі, тоді першим пробив дорогу до Європи й Америки, постачаючи метал. І створив чудову команду, яка складається з дуже успішних людей – практично 70% із них сьогодні займають головні позиції у всьому світі, стали власниками бізнесу.

Я завжди вважав, що запорука успіху – це колосальна праця, правильна стратегія, уміння підбирати команду, яка працює за ідею. Ось тоді ти можеш досягти дуже багато, і твоя компанія може коштувати великих грошей. Якщо ж людина ставить перед собою завдання стати мільйонером чи мультимільярдером, це рідко виходить. Але якщо ти не займаєшся політичною корупцією, якщо не крадеш у держави та досягаєш мети лише завдяки своїм мізкам, своїй репутації – успіх приходить як наслідок.

– У вас, на відміну від багатьох ваших колег-мільярдерів, немає за спиною бандитського минулого, крові та трупів, чим нерідко грішить біографія дуже багатих людей…

– (Сміється). У минулому я не брав участі в політиці, мої інтереси не лобіювали депутати, у мене не було власних засобів масової інформації, телебачення. Мій успіх – це успіх репутації, яку я заробляв усе життя. Саме репутація дала мені змогу отримати величезну кількість грошей із Заходу, від Світового банку, від IFC – це сувора фінансова інституція світу, яка дала мені 700 мільйонів “довгих” і “дешевих” грошей і в Україні, і в Росії. Вони бачили, що я будую, будую нові заводи, нові райони в містах…

Зараз стоїть запитання: а що ж далі ми повинні робити, що ми повинні будувати? Запитання дуже важливе, особливо коли в українському суспільстві та в українській політиці спостерігається таке колосальне розчарування…

– Ви сказали, що внаслідок війни на Донбасі втратили практично весь свій бізнес. Тим не менше, ви досі – мільярдер? Скільки ви сьогодні коштуєте?

– (Усміхається). Дмитре, це вартість тих активів, які у мене були. Я та моя сім\’я завжди жили скромно – порівняно з тим, як могли би жити. Ви були в мене в гостях і все бачили… Я не відпочивав за кордоном – я приїжджав і будував парк у Партеніті, хотів зробити його одним із найкрасивіших у Європі. (парк на території санаторію Айвазовське, створений на кошти Сергія Тарути, дістав назву Парадіз. У ньому налічують до 250 видів рослин, багато з яких завезені з далеких країн. Парадіз визнаний шедевром садово-паркового мистецтва й дістав офіційний статус пам\’ятки- Гордон) Коли ці активи оцінювали, вони коштували мільярди. Тепер же, коли їх “націоналізували”, вони коштують “нуль”. Усе відносно… Але для життя мені вдосталь. Важливо не скільки у тебе грошей, а наскільки ти внутрішньо багатий.

– Ви намагалися підрахувати, скільки грошей ви втратили через війну на Донбасі?

– Досить багато.

– Мільярд, два, три?.. Скільки?

– Залежить, як рахувати вартість цих активів. Але що говорити про мої втрати порівняно з тим, скільки втратив український народ загалом?.. Ми ж пам\’ятаємо, як піднімалася країна: у 2007-му, наприклад, вартість квартири…

– … за рік злітала на 100 відсотків…

– Двокімнатна в Києві коштувала 100 тисяч доларів, трикімнатна – до 150 тисяч… Скільки це зараз? У три–чотири рази менше – ось на стільки ми всі, українці, стали біднішими. Причина в тому, що впала капіталізація країни – адже сьогодні Україна розвивається не за висхідною динамікою, а, на жаль, за низхідною: знищується економіка, народ стає бідним. Повторюся: усе відносно…

Те ж саме я робив в Алчевську, де за чотири роки зруйнований завод-банкрут мені вдалося трансформувати в один із найкращих у Європі металургійних заводів.

«За Януковичем на Донбасі не сумує ніхто. Там сумують за миром»

– Як у людини вдумливої та, на відміну від багатьох олігархів і мільярдерів, інтелігентної я хочу у вас запитати: обрання Януковича президентом України було помилкою?

– (Усміхається). Це було помилкою українського народу, це була, напевно, частина сценарію сьогоднішньої гібридної війни, тому що Янукович, на жаль, привів країну до розколу…

– Януковича Україні нав\’язала Росія?

– Росія його лобіювала, давала гроші, і це був один зі сценаріїв. Але, на жаль, люди його обрали. 10 мільйонів людей віддали за нього голоси. Дуже прикро, що люди голосують емоціями, а не розумом. Саме тому, на жаль, нам не щастило з усіма президентами.

– З усіма?

– Так, кожен новий президент – гірший за попереднього…

– … тобто Кравчук був найкращим?

– Кравчук – так. Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович і Порошенко – ось що ми маємо на сьогодні… А що ж далі? Існує система, у якій повноваження президента настільки великі, що від них залежить доля всієї країни. Запитання: а чи потрібні такі повноваження? Чи потрібен узагалі президент у нашій країні? У такому вигляді – не потрібен однозначно! Треба перезавантажити всю систему, і зробити це можна лише через політичний рух. Тому дуже важливо, щоб зараз прийшли нові політичні сили, нові люди. Тому що сьогоднішнім уже ніхто не вірить.

– Вони викликають ненависть просто…

– Розчарування, обман, популізм… Сьогодні у суспільства величезний запит на формування нових осіб, нових державників, нових політиків, які думали би про країну, а не про себе.

– Сьогодні на Донбасі за Януковичем сумують?

– За Януковичем там не сумує ніхто. Там сумують за миром.

 «Першого разу в нас було 45 секунд, але ми встигли вскочити до машини»

– У 2014-му, коли Росія відібрала в України Крим, стало зрозуміло, що вона піде далі. І тоді губернатором Дніпропетровської області запропонували стати Коломойському (подумали: олігарх буде тримати область), а Донецьку область запропонували Рінату Ахметову, наскільки я знаю…

– Так, була така історія, пропонували. Спочатку Коломойський сам запропонував себе, а потім сказав: “Ну, якщо я йду, так нехай і всі інші підуть…”

– Ахметов відмовився?..

– Не тільки він відмовився. Відмовився Пінчук, Ярославський відмовився…

– А Пінчуку яку область пропонували?

– Пінчуку – Запорізьку область, Ярославському – Харківську, мені – Луганську. Я сказав, що ніколи не був у політиці і не хочу займатися нею, не хочу керувати областю та буду далі розвивати свій бізнес.

 Тим не менше, очолити Донецьку область ви все-таки погодилися…

– Я погодився після того, як сталася анексія Криму. Я розумів, що починається вирування в Донецькій області і там потрібен антикризовий менеджер, який би змінив ситуацію. Тренд був який? Усі побачили, що якість життя у нас, на жаль, різко погіршилася, що сусід (а там сусід – Росія) живе краще. Так само, як краще живе Польща, – по сусідству з Львівською областю, і львів\’яни теж хочуть туди.

Я бачив ці відцентрові сили. Я розумів, що люди хочуть краще жити. Я бачив це основним завданням. І я сказав: “Окей”. Для мене це був складний вибір – тим паче, що я ніколи не хотів іти ні в державні структури, ні у владу. На той момент потрібно було думати не про себе, а про країну. Я розумів, що весь мій бізнес одразу ж опиниться під загрозою…

– … та хіба тільки бізнес?! Життя під загрозою…

– …і життя. Двічі мене намагалися захопити… Чеченці на двох машинах приїжджали, оточували… Слава Богу, удалося втекти. Була розвідка…

– … тобто вам справді довелося втікати?

– Першого разу в нас було 45 секунд, але ми встигли вскочити до машини, вони – за нами. Удруге було 30 секунд…

– …І вам це потрібно було – серйозній людині з мільярдами – утікати за 45 секунд від чеченців?..

– Коли є загроза для країни, ти повинен думати не про себе, а про те, як рятувати країну. Тому думки про матеріальні речі, про своє здоров\’я, своє життя відходять на другий план.

Працюючи на заводі “Азовсталь”, я обстоював його інтереси. Це не збігалося з інтересами тих, хто приходив завод грабувати… Уночі підпалили мій будинок (слава Богу, загасили сусіди), мене “замовляли” – тому що я заважав… А потім зрозуміли, що зі мною краще дружити…

– … Чи правда, що коли вам погрожували, ви переховувались у будинку Ріната Ахметова?

– Це було, коли вже захопили мій дім, мій готель, коли вже нікуди було йти. Ти, губернатор, бігаєш містом, і всі кажуть: “Ні, тільки не ти, тільки не до мене, тому що захоплять…” Але нині не про особисте….

– То у вас було веселе життя…

–… Так, життя було “веселе”, навіть дуже… Але, думаю, моє особисте життя нікому не цікаве. Незважаючи на те, що ти говориш правду і тільки правду, тобі все одно не вірять. Сьогодні кожен думає, як йому краще жити, – от якраз про це і треба говорити.

«На жаль, революції висувають не найдостойніших – це те, що піднімається з піною»

– Із початком заворушень на Донбасі ви виступали за введення у країні воєнного стану, адже так?

– Так, уведення воєнного стану тоді – це було би дуже правильно. Якби ми швидко відреагували, то ситуацію могли би переламати. Але губернатор не мав жодних повноважень… Це сьогодні існують цивільно-військові адміністрації, а тоді губернатор керував тільки економікою. Жодні силові структури тобі не підпорядковуються. Ти – губернатор, але не маєш жодних важелів управління. На жаль, тоді це перешкодило нам гідно відреагувати та швидко зрозуміти, де причина конфлікту та як його локалізувати. Я знав рецепти, пропонував їх, я готовий узятися за нейтралізацію ситуації, але, на жаль, військового стану введено не було та рекомендації, які я давав, не знайшли відображення в рішеннях керівництва країни…

– Блокада Донбасу, на ваш погляд, потрібна?

– Блокада Донбасу – це частина російського сценарію руйнування нашої країни, її розколу, убивства її економіки.

– … Виходить, Самопоміч працює з Росією?

– У цьому разі – так. Блокада Донбасу – в інтересах Росії.

– І Семен Семенченко працює з Росією?

– Якщо людина шість років перебувала незрозуміло де, без місця роботи та прописки, то, природно, виникає підозра, що його, напевно, завербували спецслужби та перекинули сюди…

– … Російська Федерація?

–… я можу лише припускати.

– Сьогодні багато людей із невиразною біографією, правда? Вони з\’явилися невідомо звідки…

– Дуже багато! Дуже! На жаль, революції висувають не найдостойніших – це те, що піднімається з піною. Можна порівняти зі склянкою води, на дні якої завжди є осад. Якщо все тихо-спокійно, він так і залишається на дні, а якщо вирує, то він піднімається нагору…

 Мені часто доводиться розмовляти із друзями на Донбасі. Я їм кажу: Ви не розумієте, вас зомбують. А вони у відповідь: Добре, нехай нас зомбують, але скажи: чому українська армія займається грабежами та мародерством? Це справді так – про мародерство та грабежі української армії?

– Дмитре, на будь-якій війні, на жаль, дуже багато несправедливості та мародерства. Наша війна – не виняток…

«Ці бандити зароблять гроші й утечуть» 

– Які настрої переважають сьогодні на окупованій частині Донбасу? Люди хочуть назад, в Україну, чи – куди завгодно, тільки не сюди?

– Люди хочуть миру. Коли ми провели останнє соцопитування, виявилося, що 82% опитаних хочуть бути тільки у складі України…

– … ось як!

– Так, 82% – в Україні! Моя мама народилась у Тельманівському районі (це 30–40 кілометрів від російського кордону), наші предки – запорізькі козаки, традиції в селі були українські, пісні українські… І коли мама переїхала до Маріуполя, було те ж саме, і до школи я ходив у вишиванці. Те, що там інші люди, – це міф. Там теж дуже багато українців. Коли освоювали Донбас, третина людей приїхала із Західної України. Люди там хочуть миру, хочуть майбутнього у складі України.

– Тобто на Донбасі сьогодні Росії не чекають?

– Там Росія вже є – російські інструктори, російські солдати, найманці…

– Жителі Донбасу вже не хочуть піти в Росію?

– Ні, ті, хто хотів, уже поїхали. Але більшість усе-таки виїхала в Україну. Хоча Україна їх теж не чекає… У нас півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб. Їм, на жаль, ніхто не допомагає. Їм не дають прав – сегрегація, на них – клеймо… Завдання правильної держави – допомагати кожному. Державна політика повинна будуватися навколо головної цінності – людини. У нас же, на жаль, людина не є головною цінністю…

– …і ніколи не була…

– Головне завдання, яке я поставив перед собою та перед своїми друзями, – це консолідація. Потрібно зробити перезавантаження влади, створити новий політичний проект, ідеологія якого будуватиметься навколо головної цінності – людини.

– Наскільки правильне переконання про те, що якщо російські офіцери та солдати, регулярні частини, увесь цей російський воєнторг заберуться з Донбасу, він одразу ж стане українським?

– Я абсолютно в цьому впевнений.

– Протягом кількох днів?

– Ні – через два–три місяці. Багато з тих, хто воював, утече…

– …і треба дати їм таку можливість…

–… вони вже підготувалися. Захарченко, кажуть, в Абхазії побудував собі будинок, Плотницький – під Ростовом…

– Вони розуміють, що все одно доведеться тікати…

– Вони ж тимчасові, прийшли грабувати… Якби представники “Самопомочі” поїхали туди та побачили все на власні очі, думаю, основна, розумна її частина, ніколи не піддалася би на цю російську провокацію. Там вирізають усе живе…

Ці бандити зароблять гроші й утечуть. Як тільки ми закриємо кордон, перекриємо ввезення зброї, частина народу швидко втече, частина – розсмокчеться по норах, і залишаться нормальні. Так – примирення і все інше… Але насамперед – роззомбування мізків, особливо у молоді… Тим, кому на початку війни було 11 років, зараз – 14. Це підлітковий період. У школі навчають воювати…

– … ненависті навчають…

–… головні герої в них – Захарченко, Гіві, Моторола. Це жахлива історія.

– Як ви думаєте, Україна теоретично може розпастися? Та і практично – теж?

– Ризик величезний. Це російський сценарій, який починався з Януковича. Сьогодні я присвячую свою роботу та частину свого життя тому, щоб він не був реалізований. На жаль, наш сьогоднішній президент теж не “склеює” країну та далі її розколює, підтримуючи ту саму блокаду. Україні потрібні ті, хто, розуміючи цей ризик, візьме на себе відповідальність об\’єднувати країну, змінювати економічні тренди. Найбільша небезпека – це соціальний вибух і невдоволення населення, пов\’язані з тим, що війну використовують для утримання влади.

Якщо ми не дамо майбутнього нашим українцям, буде відбуватися те, що нині. Масова еміграція перетворилася на евакуацію – люди виїжджають, тому що не бачать надії. І наше завдання – зупинити їх, дати їм чіткий сигнал, показавши, яким може бути майбутнє.

«Гонтарева — учасник розкрадання 37 мільярдів гривень. А небезпечних свідків зазвичай прибирають»

– Днями ви сказали, що найважливіше – не дати Гонтаревій утекти з країни. І додали: “Найкраще місце для Гонтаревої – тюрма: там не вбивають кілери. А що, її можуть убити?

– Вона – небезпечний свідок. А небезпечних свідків зазвичай прибирають. Той самий Вороненков був небезпечним свідком, він дуже багато чого міг розповісти, і на жаль, наша Служба безпеки, його охорона не вберегли для дуже важливих слідчих дій. Те ж саме – і Гонтарева. Вона – учасник розкрадання 37 мільярдів гривень. Голова НАБУ Артем Ситник підтвердив, що тільки в одному епізоді вивели понад 500 мільйонів. Без керівництва Національного банку це було би неможливо. Практично повністю зачистили 94 банки, водночас вивели з банківської системи величезну кількість грошей, зокрема й Фонду гарантованих вкладів. Тому вона – небезпечний свідок, і для неї найбільш безпечне місце все-таки у слідчому ізоляторі.

– Кілька голів Служби безпеки України говорили мені, що всі українські олігархи завербовані Росією. Ви – теж?

– (Усміхається). А може, завербовані всі представники Служби безпеки?.. І така була інформація. Якби я був завербований, я ніколи не пішов би в губернатори, не ризикував би життям і перебував би у зовсім інших місцях.

– Ви сказали, що наш ворог – “не тільки Росія, але й українська влада. Що ви мали на увазі?

– Посол США в Україні Пайєтт сказав, що корупція та неефективна влада – це ще більш ефективна зброя, ніж російські танки…

– … це правда…

–… вони роз\’їдають країну зсередини. Коли сьогоднішня влада нічого не робить із користю і навіть навпаки – підтримуючи блокаду руйнує країну, – це також частина російського сценарію…

– Які у вас стосунки із президентом?

– Жодних стосунків немає. Навіть більше, я, м\’яко кажучи, його не хвалю. На жаль, президент сьогодні займається торгівлею продукції Roshen і торгівлею країною. Він – гарант, від нього залежить дуже багато. Є 10 головних пунктів, які він обіцяв виконати. Але головне – він обіцяв мир… Миру досі немає – навпаки, тільки ще більший розкол нашої країни. Він не виконав своєї місії. Що швидше він піде, то більше у нас буде шансів на перезавантаження. Нам не потрібен президент із такими функціями. Нам потрібна парламентська республіка, і тоді ми приберемо ці суперечності – коли виконавча влада у прем\’єра, а губернатор підпорядкований президенту.

– Восени вибори будуть?

– Так, – з імовірністю 95%. Бажано, щоб вони відбулися за новим виборчим законом…

 … без мажоритарної системи?

– так, без мажоритарки. І щоб з\’явилися нові партії.

– Значить, будуть вибори до Верховної Ради?

– Так, будуть вибори до Верховної Ради.

– А президентські?

– Не виключено, що і президентські… Стан здоров\’я у нього не дуже добрий…

– Хто буде наступним президентом України?

– Нам важливо, щоб функції президента не було взагалі, щоб президент був моральним лідером.

– І все ж таки – хто буде наступним президентом?

– (Усміхається). Його обере український народ. Думаю, що наступного разу народ не зробить помилки.

Записала Тетяна ОРЕЛ

Скорочений варіант. Повний тест див. за посиланням на джерело

No Comments
xpress-admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.