В Європу через «польське вікно»

Погодьтесь, що досить часто з точки зору здорового глузду ми поводимося дуже незрозуміло. У 90-х роках сумчани виявляли неабиякий інтерес до Польщі. Сотні з них бігали по книжковихкрамницяху пошуках українсько-польських словників, з якими вирушали до цієї країни —  хто упошуках роботи, хто з товаром і з надією «розкрутити» власний бізнес.  Сьогодні «польський ажіотаж» стих, хоча саме зараз, коли ця країна стала вже членом Євросоюзу і, на відміну від України, впевнено розбудовується, польський досвід і українсько-польські контакти можуть стати нам як ніколи в нагоді.

Саме про це ми говорили з уповноваженим Президента (так у Польщі називається міський голова) міста Гожув-Велькопольські по співпраці з країнами Східної Європи Валерієм СЬОМОЮ.

— Пане Валерію, Суми мають партнерські стосунки з декількома європейськими містами, яких раніше називали містами-побратимами. Найвідомішим серед них ще з радянських часів була болгарська Враца. Пізніше до них приєдналися німецьке місто Целле та швейцарський Волен. Про партнерські стосунки з польськими містами Люблін та Гожув-Велькопольські сумчани обізнані набагато гірше. Чим це пояснюється?

 

— Цей парадокс можна пояснити лише тим, що в Сумах недостатньо приділяється уваги цим питанням і на рівні мерії, і в місцевому медіа-просторі. А в Польщі ця справа налагоджена дуже добре. Уявімо, що ми б опитали перехожих на вулицях Сум і Гожува, чи відомо їм про партнерство наших міст. Я переконаний, що мешканці Гожува відповіли б ствердно, а сумчани – ні. Це пояснюється тим, що поляки, на відміну від нас, широко і систематично висвітлюють інформацію про міста-партнери в своїх друкованих та електронних ЗМІ. На сайтах всіх польських міст, в тому числі і у Гожуві-Велькопольському, постійно висвітлюється інформація про життя міст-партнерів, в тому числі й Сум. А на сайті Сумської міської ради ми знаходимо лише короткий опис міст-партнерів. Щоправда, тішить остання інформація про українсько-польський проект «Міста, що розвиваються» як результат візиту делегації міста Люблін до Сум.

 

— А між тим українці і поляки мають не лише спільний кордон…

 

— Так, наші народи дуже близькі і географічно, і ментально, і мови наші подібні між собою. Тісні міжнародні стосунки завжди збагачують сторони на всіх рівнях – і на  державному, і на рівні місцевого самоврядування, і в площині неофіційних контактів – бізнесових, культурних, мистецьких. А зараз, коли Польща є членом Євросоюзу і виступає з дуже привабливими для нас ініціативами, не відгукнутися на них ми просто не маємо права.
 

— Ви маєте на увазі ініціативу «Східне партнерство»?
 

— Саме так. Сьогодні у відносинах України з ЄС окреслюються нові обрії, відкриті ініціативою Європейського Союзу «Східне Партнерство». Воно націлене на сприяння стабільності та процвітанню східних партнерів ЄС, на котрих поширюється європейська політика сусідства. Формування відносин з сусідами – один із пріоритетів зовнішньої політики розширеного ЄС. Адже зросла кількість країн (не членів ЄС), з якими Європейський Союз тепер має спільний кордон, і йому зовсім не байдуже, як розширення Союзу  впливає на сусідні держави. Мова йде про розширення контактів з країнами — колишніми республіками Радянського Союзу — Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною. Розроблено відповідну Декларацію, в якій наголошується: сприяння стабільності, розвитку економіки й органів управління східних сусідів ЄС є стратегічно важливим. Тому Євросоюз і зацікавлений у тісніших відносинах з цими державами. Не дивно, що саме Україні відведена роль лідера у цьому списку партнерів.
 

— Це накладає відповідальність…
 

— Безумовно, Україна має стати взірцем для решти східноєвропейських країн. З одного боку, це, дійсно, накладає певну відповідальність і створює певні ризики, а з другого – обіцяє глибшу інтеграцію з ЄС.
 

— В чому, на Ваш погляд, головна «родзинка» цієї ідеї?
 

— Якщо Україна у своїй зовнішній політиці декларує європейський шлях розвитку, то головним надбанням українців має стативизнання спільних цінностей, верховенство права, належне державне управління, дотримання прав людини, принципи ринкової економіки та сталий розвиток. І «Східне партнерство» має на меті допомогти вибудувати довіру та створити тісніші зв’язки між ЄС і шістьма східними сусідами, котрі разом виступатимуть стратегічними партнерами та сповідуватимуть спільні цінності. Відтак «Східне Партнерство» стане інструментом посилення тіснішого партнерства Євросоюзу з названими країнами. Але наскільки тіснішим воно буде й чим відрізнятиметься від нинішньої політики сусідства, покаже час.
 

— А чи існують уже бодай якісь спільні польсько-українські проекти, які б свідчили про те, що «процес пішов»?
 

— Повертаючись до наших міст-партнерів, нагадаю, що договір про співпрацю між містами Суми та Гожув-Велькопольскі було підписано в листопаді 2005 року. Але першим прикладом конкретної співпраці може стати проект у царині музичної культури. Я мушу сказати, що протягом цих років наші партнерські стосунки не згортались. Навпаки, міста обмінювалися дружніми партнерськими візитами, які збагачують наші уявлення про одне про одного. То, до речі, була ініціатива  польської сторони, бо вони вже мають певний досвід в налагодженні таких стосунків між містами-партнерами в Німеччині, Нідерландах, Швеції, Італії. Але проекти, які б «обростали м’язами» конкретної справи, з’являються тільки зараз.

Ось, на мій погляд, «перша ластівка». У Сумах була створена громадська організація «Джаз-клуб» на взірець того, що існує у Гожуві-Велькопольському. Там вона була заснована 30 років тому і зветься «Мала академія джазу «Під  філарами» (філари – архітектурні  склепіння  – Авт.). І ці джаз-клуби зараз знаходяться на етапі підписання внутрішніх договорів про співпрацю.
 

— Які перспективи розкриває підписання такого документу?
 

— Рух у цьому напрямку — це своєрідний алгоритм, за яким нам було б доцільно діяти. Адже вступ Польщі до Євросоюзу став підсумком певних дій з польської сторони, а саме налагодження партнерських стосунків між містами країн-членів ЄС, вивчення їхнього досвіду, запозичення та впровадження їхніх суспільних стандартів. Зараз такий шлях має пройти Україна.

Що стосується джаз-клубів, то сумчанам є багато чому повчитися у партнерів. Адже поляки традиційно є законодавцями європейської моди в царині джазу. «Мала академія джазу «Під філарами», створена ще за Польської Народної Республіки, має на меті пропаганду джаз-мистецтва серед самого широкого загалу. І сьогодні їх досвід, як кажуть, може  стати у пригоді нашим джаз-музикантам, які тільки починають свій шлях. Наприклад, польський клуб має своє приміщення, ресторан на 120 місць зі сценою та приміщенням для репетицій. У них вирішені питання щодо власності цього приміщення, фінансування декількох осіб, що здійснюють керівництво, розробляються гастрольні графіки, запис та реалізація музичних дисків тощо.

У Сумах сьогодні створено чотири джазових колективи – «Араміс», «Доктор Джаз», «Funkyhohols Band» та «The Knuff». Але їх стабільний розвиток поки що залишається невирішеною проблемою. І тому польський досвід нам потрібен, як повітря. Якщо нам вдасться вивести цей проект «на фінішну пряму» (а я в цьому переконаний!), то сумські джаз-музиканти можуть розраховувати на міжнародний грант, що допоможе їм твердо стати на ноги.
 

— Відчувається, що ви дивитесь у майбутнє польсько-українських стосунків з оптимізмом…
 

— Звичайно! Добре відомо, що не існує проблем, яких не можна було б зрушити з місця, якщо для того буде людська добра воля і непереборне бажання. Я бачу, як щиро наші польські партнери, і особисто Президент Гожува-Велькопольського пан Тадеуш Єнджейчак налаштовані на розвиток добросусідських взаємовідносин та співпрацю з нашим містом. Давайте розпочинати! Сьогодні першим на цьому шляху є культурологічний проект, а завтра повинні з’явитись перспективи у нашого бізнесу, недержавних громадських організацій, у сфері розвитку громад та державного управління.
 

P.S. З пропозиціями або питаннями щодо встановлення ділових контактів з польською стороною можна  звертатися за телефоном (+38) 067 540 13 86, або висилати їх електронною поштою за адресою agvozdik@ukr.net

 

 

No Comments
xpress-admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.