«Wiara, nadzieja, miłość» — польський етнокультурний центр у Сумах

  У Сумах, місті, яскравому не лише зовнішньо, а й етнічно, виявляється, мешкає чотири династії поляків. Вони не відмежовуються від решти сумчан, але старанно бережуть свій культурний мікросвіт. Більш того, турбуючись про своє, потроху створюють моду на польське, а значить — європейське. Особливо плідно це робить Польський центр «Віра, надія, любов». Розповідає його президент Євгенія Алексєєнко: 

— Коли ми почали організовуватися, я працювала проректором в університеті «Україна», і мені дали завдання укласти договори з університетами Польщі й нашими ВНЗ. Я полька за походженням (у мене мама полька, вона потрапила сюди під війну), щороку їздила на батьківщину, тому мала можливість встановлювати контакти з польськими університетами.

А потім я подумала, що в нас же багато людей з польським корінням не лише серед студентів. Написала статут і створила такий ось Польський центр. У першу чергу об’єднала сумські університети – державний, педагогічний, аграрний, банківську академію, а також костьол. Потім до нас примкнула жіноча організація «Дія». Починали із 70 чоловік, а тепер нас 107. Це якраз був рік України в Польщі (2004), а наступний – рік Польщі в Україні.

Ось, до речі, документ, де ми просимо прискорити реєстрацію, щоб отримати офіційний статус до Дня незалежності Польщі. Почитайте…

— Тут написано, що в сумах мешкає п’ятдесят польських родин. Виходить, такий центр багато кому був потрібен…

— Так. Ось ми пишемо: «Згідно з указом Президента… «Про проведення року Республіки Польща в Україні» Сумською облдержадміністрацією розроблено відповідні заходи… З метою координації… за домовленістю з Генеральним консулом Республіки Польща… було заплановане створення регіонального Польського центру «Віра, надія, любов». Оце наш початок.

— А чому саме така назва – з релігійним звучанням?

— По-перше, тому що центр ми фактично організували в костьолі. Назва з Біблії – Wiara, nadzieja, miłość. Ще у Чеслава Мілоша є такі вірші. Віра – бо ми вірили, що це лише початок, що зможемо зібрати людей із польським корінням. Мали надію, що добре піде робота. І головне – що у нашому центрі буде любов між членами, що допомагатимемо одне одному.

— Це міська організація, чи ви розширилися й до рівня обласної?

— Міська, але приїжджають люди з Лебедина й Конотопа. Загалом наша організація входить в Асоціацію національних меншин.

Проводимо ми заходи в костьолі, обласній бібліотеці, у школі №1, театрах ім. Щепкіна, юного глядача. Ми не влазимо в політику, наша робота пов’язана з освітою і культурою. До речі, у Польщі – це мені дуже подобається – приділяють величезну увагу естетичному й патріотичному вихованню. Ми теж намагаємося так робити. Діти, молодь, і не лише поляки, а всі, хто цікавиться,  із задоволенням вивчають у нас польську, знайомляться з культурою, а ми їм – концерти, подарунки, возимо на екскурсії в Польщу. Багато там наших студентів – у Люблінському університеті Марії Склодовської-Кюрі, Варшавських університетах. Причому польська сторона допомагає організації з оплатою.

— А як же наша?

— Облдержадміністрація спонсорувала випуск альманаху «Етнічна Сумщина».

Від початку бесіди Євгенія Миколаївна показує мені світлини з різних заходів, проведених центром, і періодично перебиває свою розповідь коментарями до них:

Це фото – як нас приймав посол Польщі в Україні… Це як ми приймали студентів із Польщі… Це генеральний консул і посол під час візиту сюди… Проводимо в Києві конференцію «Інтеграція культур»… Дні Європи… До речі, пізніше ми відкрили Євроклуб спільно із школою №1.  Це виступ пана Яцека Ключевського… Ансамбль співає польською… Чаювання… Це ми організовували чотири концерти Шопена минулого року разом з педінститутом, філармонією (2010 був роком Шопена – 200 років від дня народження). Возили дітей місцями, де народився й жив композитор, показували у Варшаві лавки мармурові, де натиснеш на кнопку – і грає музика Шопена. Вони були в захваті! Це в костьолі зустрічали ансамбль із люблінського університету «Люблінянка». А ось ми відділу мистецтв обласної бібліотеки подарували польські книги, і вони зробили виставку. Це художні фільми показували. Це консули приїжджали, приймали іспит на отримання карти поляка – вона видається на десять років людям, які багато зробили в Польському центрі. Дає можливість без візи їздити в Польщу, займатися там бізнесом – словом, багато пільг надає.

— А що треба для складання цього іспиту?

— Знати культуру, історію Польщі, мову. Розказати, про свою діяльність у центрі. У нас 14 чоловік вже отримало такі карти, а ще вісім будуть складати іспит.

— Виходить, маєте свій штат викладачів із мови, історії, культури?

— Зараз у нас викладає все це Вікторія Клемюк – дуже хороша молода викладачка. Закінчила краківську «ягелонку», знає сучасні методики. Працює вже другий рік, і ми дуже нею задоволені.

— Усе-таки дивно, і навіть образливо: ви стільки всього організовуєте цікавого, а в Сумах про це так мало хто знає.

— Перший раз, коли я прийшла в облдержадміністрацію підписувати статут і почала розповідати, скільки зробила, – вони роти повідкривали, бо нічого цього не знали. Пам’ятаю, мене ще спитали, чому я не звітую. Але я робила справу для душі й не вважала, що маю перед кимось звітувати. З того часу вже приходила щороку й розказувала – ось зробила це і це, фото показувала. Цьогоріч облдержадміністрація нагородила нас дипломом («за збереження, розвиток і популяризацію національної культури». Загалом на стіні вивішено їх більше десятка — Авт.).

— Тим не менш, коли я хотіла з’ясувати ваш телефон і адресу, у довідковій сказали: «Нема в нас такої організації!»…

— Взагалі-то офіційно я давала адресу костьолу. Деякі заходи ми проводимо в костьолі, але не змушуємо дітей брати в них участь – хіба, якщо самі забажають. Ми не хочемо, щоб виникала якась ворожнеча, а все намагаємося робити спокійно, з любов’ю, миром.

Від редакції. Всіх, кого зацікавила ця інформація, а також хто має інтерес до встановлення  культурних та бізнесових зв’язків з відповідними колами Республіки Польща, просимо звертатися до координатора спільного українсько-польського проекту «Українсько-польський дім» Олександра Гвоздика ( тел. 067-540-13-86,  е-mail: agvozdik@ukr.net), або залишити повідомлення на форумі даної статті.

 

Cхожі матеріали дивись на http://xpress.sumy.ua/interview/economy/2656,

http://xpress.sumy.ua/interview/business/2657

 

 

 

 

No Comments
xpress-admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.