У Сумах відкрили сучасний центр лікування серцево-судинних захворювань. Покази для звернення

Вчора, 29 березня, в Сумській обласній клінічній лікарні в рамках програми «Стоп: інфаркт!» було урочисто відкрито «Обласний центр рентгенендоваскулярної хірургії із функцією реперфузійних втручань».

За словами начальника управління охорони здоров’я ОДА Сергія Бутенка, Сумщина потрапила до до 10 областей в Україні, які включені до державної програми з боротьби з серцево-судинними захворюваннями. Завдяки цьому і отримала сучасний ангіограф фірми «Fillips», призначений для діагностики судинних захворювань.  Але  було вирішено не просто встановити ангіограф, а й відкрити оновлене, за всіма стандартами, відділення рентгенендоваскулярної хірургії, якого раніше не було взагалі в області.

На придбання ангіографа з державного бюджету було виділено 11,5 млн. грн., таку ж суму виділили з обласного бюджету. Крім того, понад 11 млн.  грн. надійшло з обласної казни на облаштування кабінетів, ремонт приміщень. Ще 8 млн. грн передбачено на витратні матеріали.

«35 тисяч людей в області потребують коронарографії, 17 тисяч– стентувань. , – зазначив Сергій Бутенко. – Минулого року лише 2% від тих людей, які цього реально потребує, було надана медичну допомогу. Тому відкриття центру дозволить розширити можливості реально рятувати людське життя. Лікування для жителів області, які потребують необхідної невідкладної допомоги, в цьому центрі буде безкоштовним».

Довідково. Покази до госпіталізації в обласний центр рентгенендоваскулярної хірургії з функцією реперфузійних втручань:

  1. Покази для проведення ендоваскулярного лікування хворих на ішемічну хворобу серця з гострими коронарними синдромами (далі – ГКС):
    I. Ургентні (ПКВ <12 год):
    1) ГКС з елевацією сегмента ST:
    – Елевація сегмента ST на 1 та більше мм у двох суміжних стандартних відведеннях ЕКГ чи на 2 та більше мм у двох суміжних грудних відведеннях ЕКГ в перші 24 годин від моменту розвитку больового синдрому, блокада лівої ніжки пучка Гіса, що гостро виникла;
    – Істинний кардіогенний шок з підйомом сегмента ST при першій можливості від моменту захворювання та протягом 1 години від розвитку шоку.
    2) ГКС без елевації сегмента ST при наявності:
    – Рефрактерної стенокардії;
    – Тяжкої серцевої недостатності;
    – Кардіогенного шоку;
    – Небезпечних для життя шлуночкових аритмій;
    – Гемодинамічної нестабільності.
    II. Невідкладні (ПКВ> 12 год + симптоми):
    1) ГКС з елевацією сегмента ST:
    – Рецидивуючий больовий синдром у хворих на інфаркт міокарда в перші 24 години захворювання незалежно від глибини та локалізації ураження;
    – Розвиток постінфарктної стенокардії у строки більше 72 годин від початку інфаркта міокарду;
    – Наявність ішемії міокарду (динаміка сегмента ST) за даними навантажувального тестування у хворих на інфаркт міокарда перед випискою зі стаціонару.
    2) ГКС без елевації сегмента ST при наявності хоча б одного з перерахованих первинних критеріїв ризику:
    – Позитивний тропоніновий тест;
    – Зміна сегмента ST або зубця T;
    – Оцінка за шкалою GRACE > 140 балів (додається).
    III. Покази для проведення перкутаного коронарного втручання (далі – ПКВ) після фібринолітичної терапії (від 12 до 24 год після «+» фібриноліза).
    ІV. Рятувальне ПКВ до 24 год (після «-» фібриноліза зі збереженою симптоматикою)
    При ГКС з елевацією сегмента ST:
    1) ПКВ анатомічно значимих стенозів інфаркт-залежної артерії повинно бути проведено у пацієнтів з відповідною анатомією та одним із наступних:
    – Кардіогенний шок або гостра декомпенсована серцева недостатність;
    – Середній або високий ризик ішемії під час проведення неінвазивної проби з навантаженням перед випискою;
    – Спонтанна або провокована ішемія міокарду, що виникає при мінімальному фізичному навантаженні впродовж госпітального періоду.
    2) Відтерміноване ПКВ є необхідним у пацієнтів з ГІМ з підйомом сегмента ST та доказами неефективної реперфузії або реоклюзії після ТЛТ.
    3) Відтерміноване ПКВ значимих стенозів у відкритій інфаркт залежній артерії у стабільних пацієнтів з ГІМ з підйомом сегмента ST після ТЛТ. ПКВ може бути проведене як тільки можливо, найкраще впродовж 24 годин, але не проводиться в перші 2-3 години після ТЛТ.
    При ГКС без елевації сегмента ST:
    При наявності хоча б одного з перерахованих вторинних критеріїв ризику:
    – Цукровий діабет;
    – Ниркова недостатність (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв / 1.73м2);
    – Знижена функція ЛШ (ФВ < 40%);
    – рання постінфарктна стенокардія;
    – Недавнє ПКВ/АКШ;
    – Помірні або високі оцінки ризику за шкалою GRACE (> 109 та <140 балів).
    Відкладена ПКВ оклюзованої інфаркт залежної артерії більше 24 годин у асимптоматичних пацієнтів з 1 або 2 судинними ураженнями у гемодинамічно та електрично-стабільних без ознак ішемії після ГІМ з підйомом сегмента ST не повинна проводитися.
    У випадку якщо пацієнт не може бути доставлений у стаціонар протягом 90 – 120 хвилин, з метою проведення первинного ПКВ і для реперфузійної терапії використовується фібринолізис, метою є зниження затримки реперфузії (тобто часу між первинним контактом з медичним працівником в стаціонарі і введенням голки) до < 30 хв. Після проведення тромболітичної терапії хворому рекомендовано транспортування до стаціонару з можливістю проведення ПКВ в період протягом 24 годин від початку симптомів.
    2. Покази для проведення ендоваскулярного лікування хворих на хронічну ішемічну хворобу серця: стабільна стенокардія напруги ІІІ-ІV ф.кл. верифікована неінвазивними методами (навантажувальні тести, Холтер-моніторинг).
    3. Покази для проведення ендоваскулярного лікування хворих на порушення ритму та провідності серця:
    І. Порушення утворення імпульсу:
    – Зупинка (відмова) синусового вузла.
    ІІ. Порушення проведення імпульсу:
    – Синоаурикулярні блокади;
    – Атріовентрикулярні блокади типу Мобітц ІІ, повні А-В блокади та симптом-обумовлені атріовентрикулярні блокади проведення імпульсу.
    ІІІ. Захворювання, синдроми і феномени:
    – Синдром слабкості синусового вузла;
    – Синдром Морганьї–Адамса–Стокса;
    – Синдром Фредеріка.
    4. Покази для проведення ендоваскулярного лікування хворих на захворювання центральних та периферійних судин:
    – Гемодинамічно значимий атеросклероз сонних артерій;
    – Гемодинамічно значимий атеросклероз ниркових артерій;
    – Гемодинамічно значимий атеросклероз судин здухвинно-стегнового, стегново-підколінного та гомілкового сегментів артерій нижніх кінцівок;
    – Гемодинамічно значимі діабетичні ангіопатії артерій нижніх кінцівок;
    – Варикозне розширення вен сім’яного канатика, варикозне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок.
    4.1. Гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу (діагностика і лікування можливе за наявності підготовлених кадрів та матеріально-технічного оснащення):
    – Геморагічний інсульт;
    – Ішемічний інсульт;
    – Артеріо-венозні мальформації супра- і субтенторіальної локалізації;
    – Артеріо-венозні мальформації вени Галена;
    – Аневризми (справжні і несправжні) судин головного мозку, екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії;
    – Прямі каротидно-кавернозні співустя;
    – Стенозуючі ураження інтракраніальних відділів брахіоцефальних артерій;
    – Ішемічні ураження головного мозку.
    5. Показання для проведення ендоваскулярного лікування лейоміоми матки:
    – Інтрамуральне та субмукозне розташування міоматозних вузлів;
    – Максимальний діаметр міоматозних вузлів 7-8 см, загальний
    розмір матки до 10 тижнів вагітності;
    – Рецидив міоміоми після консервативної міомектомії;
    – Безпліддя обумовлене міомою матки;
    – Поєднання міоми матки з аденоміозом;
    – Симптомна міома матки (менометрорагія,
    больовий синдром, порушення функції сусідніх органів);
    – Протипоказання до гормональної терапії;
    – Високий ступінь анестезіологічного ризику обумовлений екстрагенітальною патологією.

 

No Comments
Іван Савченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.